Після весілля мама покликала нас до себе, але я вирішила переїхати з чоловіком до свекрухи. У мене на це – серйозні причини.

Після весілля у нас постало питання житла. Брати іпотеку поки що не наважувалися, бо щойно закінчили університет і поки що не твердо стояли на ногах. Знімати у чужих людей – лише rроші на вітер. Тоді моя мати сказала, що ми можемо оселитися в неї. У нас квартира трикімнатна, місця багато, кімнати просторі, тим більше рік тому ми ремонт зробили, так що — квартира просто чудова. У вихідні мама їде до своєї сестри, так що в ці дні ми можемо почуватися повноцінними господарями. Тільки ось я замість всього цього хочу переїхати жити до свекрухи. У неї двокімнатна квартира, місця менше, ремонт середній, і до роботи довше їхати, і від центру теж далеко. Коли я сказала про це мамі, вона спочатку здивувалася моєму вибору, а потім стала злитися. Але справа в тому, що вдома у свекрухи я почувала себе так спокійно і добре, як ніколи не відчувала у себе вдома.

Після того, як мій батько пішов, мама дуже змінилася. Вона різко похолола, стала відчуженою. Вона не виявляла ласку, увагу, турботу та любов. Вона почала вимагати від мене високих вершин та перемог. Так у школі я повинна була вчитися краще за всіх, щоб довести мамі, що я заслуговую на її похвалу. Я була записана майже у всі секції, щоб мама помітила, що я хороша донька, і в мене все виходить. У цій вічній гонитві за маминою похвалою я дуже сильно втомлювалася. Також в університеті я навчалася найкраще, мене відправляли на стажування у найкращі компанії нашого міста.

Advertisements

А я чекала, що мама скаже мені хоч щось хороше, за мої старання. А вона казала, що без перемог я у житті ніхто. Потрібно завжди добиватися любові до себе. Я так дивуюсь: як мене чоловік встиг помітити та заkохатися? Тому що я не замислювалася про своє особисте життя усі ці роки. Він виявився дуже гарною людиною, а особливо мені подобається його мати. Від неї так і віє спокоєм та любов’ю. Свекруха завжди мріяла про доньку, тому поставилася до мене як до рідної з перших днів. У неї вдома я відчувала захищеність і те, що мене справді люблять без моїх досягнень, грамот та будь-яких доказів. Може, тому мене так тягне в цей скромний, але такий теплий куточок?

Advertisements