“Жінко, я ж вам сказала! Ми не продаємо пів хліба!” – різко сказала касирка, а бабуся, що стоїть біля каси, гірко заплакала. Справа в тому, що вона не мала достатньо грошей, щоб купити цілий хліб. У тій же черзі стояв молодик, який помітив, що бабуся у скрутному становищі. Він підійшов до неї і спитав: “Можу я вам допомогти купити хліб?” Бабуся ще зі сльозами на очах кивнула. “Дякую тобі, синку”, – сказала вона. Молодий чоловік узяв хліб і пішов до каси. Після оплати він передав його бабусі. “Дякую вам велике, добрий молодий чоловік. Як я можу вам віддячити?” – Запитала бабуся.
“Не треба подяки. Головне, що ви тепер не залишитеся голодною”, – з усмішкою відповів хлопець. Бабуся посміхнулася у відповідь. “Благослови тебе Бог, синку”. Молода людина вийшла з магазину, відчуваючи тепло у своєму серці. Він був радий, що зміг допомогти бабусі у скрутний момент. Наступного дня молодий хлопець прийшов до тієї ж крамниці, і побачив ту саму бабусю в черзі. Вона побачила його й усміхнулася. “Доброго дня, синку! Як поживаєш?” “Здрастуйте! Все добре, дякую. А як справи у вас?” – відповів молодик. “У мене теж все добре. Дякую тобі ще раз за твою допомогу вчора.
Сьогодні я нарешті отримала пенсію”, – сказала бабуся. “Нема за що. Я радий, що зміг допомогти”, – відповів молодик. З того дня щоразу, коли хлопець бачив цю милу бабусю в магазині, він обов’язково допомагав їй з покупками та з важкими пакетами. Бабуся завжди благословляла його, а він завжди усміхався у відповідь. З часом хлопець і бабуся стали друзями. Вони часто зустрічалися не тільки в магазині, а й гуляли до її будинку, обмінюючись новинами та розповідями про своє життя. Бабуся стала для молодої людини рідною, а він був щасливий, що зміг допомогти їй тоді, того дня, у магазині.