Я думала, що мій син матиме спокійне сімейне життя. Він працює програмістом, добре заробляє, нещодавно одружився. Квартиру молоді недавно куnили, тільки вклали і наші, і свої, і гроші сватів також. Зате своя простора квартира. Машину теж куnили, ремонт у будинку добрий. Син завжди доnомагає своїй дружині, купує все, що вона просить. Я думала, що їм просто нема за що сва риться, просто ідеальна родина. Але я помилилась. Виявилося, що Юля-моя невістка жа хлива ревнивиця. Вона може приревнувати мого вірного сина навіть до своєї матері.
Мені часом так со ромно буває за невістку. Прийдуть до нас гості, моя племінниця з маленьким сином. А як йти додому вже пізно, темно. Ось мій син вирішив довезти на машині родичів до хати. Досить нормальний вчинок. Юля вже сиділа і зап лющувала очі, її тягнуло в сон. Але як тільки вона почула, що її чоловік поїде на машині nроводжати молоду дівчину додому, вона різко прокинулася і стала одягатися, мовляв щоб проконтролювати. Я не розумію, що за абсурд, адже син мав проводити не якусь жінку з вулиці, це ж наша племінниця, родичка.
Але Юлю це не зупиняє. При цьому мій син ніколи не дає приводів для ревнощів. Але вона ревнує до всіх колег на роботі, навіть до тих, кому вже пора на пенсію. Навіть до продавщиці в магазині, неохайної дівчини з кривими зубами, Юля теж ревнує.
Я зрозуміти не можу, від куди у такої гарної та високої Юлі, у якої просто все обличчя ідеальне, така невпевненість у собі, їй не треба переживати. Але така у невістки низька самооцінка, оскільки вона вважає, мовляв, маючи таку розкішну дружину можна їй зра дити. А просто може Юлі мало уваги і необґрунтовані ревнощі — це ключ до того, щоб постійно почуватися важливою у стосунkах.