Я не дуже вірю в прикмети і надприродне, але останні події змінили моє ставлення. Я живу з бабусею, яка обожнює всякі магічні штуки. Мами моєї рано не стало. А батько вже сім років живе і працює в Польщі, тут він не зміг знайти роботу, а звідти надсилає нам гроші. Я вже звикла, що ми з бабусею удвох. Нам неnогано живеться, навіть весело, правда, іноді складно знайти спільну мову з-за різниці поколінь. Якось вранці я прибирала в будинку, випадково зачепила рукою дзеркало, що висіло у нас в передпокої.
Воно впало на підлогу і з тріском розбилося. На шум прибігла бабуся. Вона відразу схопилася за голову: -Юля, це все не до добра! Розбите дзеркало нещастя! Який жах, що з нами тепер буде?! Я намагалася бабусю заспокоїти: -Нічого з нами не буде, це всього-навсього дзеркало, не варто переживати. Бабуся стояла на своєму. Ввечері повин ні були бути танці в сільському клубі. Я одягла свою найкращу сукню, але, коли спробувала вийти з дому, загородила дороrу мені бабуся. -Юля, ти нікуди не підеш!
У нас дзеркало розбилося сьогодні. Точно станеться щось погане, не варто з дому виходити. -Бабуся, це все дурні забобони, чому я повинна через це пропускати веселощі? Бабуся взяла віник і загрозливо тицьнула мені їм в груди. -Не смій заперечувати, Юлія Борисівна, ви будете сидіти вдома. Ми в той день дуже nосварилися. В результаті у мене навіть настрою не було йти на танці. А вранці стало відомо, що будівля клубу згоріла. Баrато людей, які були всередині, постраждали. Хтось обгорів, хто отруївся чадним газом. У мене мурашки по шкірі пішли, коли я про все це дізналася. Може і не дурниця бабусині забобони. Страաно якось.