Якось увечері ми з чоловіком і дітьми вирішили вийти трохи прогулятися, недалеко від нашого будинку є красивий парк, і взагалі живемо ми майже на околиці міста, тому і річка у нас поблизу і зелень є. І ось, ми гуляли, веселились і веселилися з дітьми як зустріли знайомого мого чоловіка. Виявилося, що завдяки моєму чоловікові, його кар’єра пішла на підйом, зараз у нього є хороший будинок, зарплата прекрасна і вони ще похвалилися тим, що купили дачу. Почувши це, мій чоловік сильно зрадів, а вони почали кликати нас в гості, щоб показати свою дачу. Я була проти походу в гості, так як була голодною і вже втомленою, але чоловік не хотів відмовляти їм у запрошенні.
Дача знаходилася недалеко від того місця, де ми гуляли, мені вона дуже сподобалася, була затишною, з красивою природою. Нам сказали, що зараз будемо пити чай, ми пішли і сіли під критий навіс, і чекали чаю. Я була такою голодною і дуже сподівалася на те, що до чаю принесуть щось смачненьке. Як я здивувалася, коли побачила на столі просто чай, я звичайно все розумію, але навіщо запрошувати в гості, якщо нічого немає. Я не чекала від них якихось страв або ще чогось, просто вони увійшли в будинок з повними пакетами солодощів і фруктів, могли хоча б печиво запропонувати. Ми посиділи трохи, я подивилася на чоловіка, натякаючи, що вже пора йти.
Ми хотіли вже встати, як прийшов кур’єр з піцою і суші; я навіть вирішила, що даремно на них такого подумала, адже вони замовили суші і піцу для гостей.
Виявилося, це було не для нас: вони забрали замовлення і віднесли в будинок, в якому були дружина і син знайомого. Після цього чоловік мій сказав, що нам пора йти, подякував за прийом. Ми вирішили, що ніколи в житті більше не зв’яжемося з ними.