У мене прекрасна дружина і я її дуже люблю. Ми вже довгий час разом і з кожним роком наші від носини тільки краще. Ми настільки близькі люди, що розуміємо один одного з півслова. Ми обидва закінчили університет. А одружилися на п’ятому курсі. Нас називали найкрасивішою парою потоку. Наше навчання не пройшло даремно, і ми обидва влаштувалися на хороші і перспективні роботи. Обидва перебуваємо на хорошому рахунку у наших керівників. Все складається якнайкраще. Але ось недавно дружину призначили начальником відділу.
Вийшло, що вона трохи вирвалася вперед. Мене це тільки радує. Все б нічого, але вона почала своє керівництво переносити і додому. Спочатку я намагався не звертати на це уваги. Думав, що звикне і все стане на свої місця. Після довгого робочого дня кохана дружина, яка втомилася від командування на роботі, повертається додому і командним тоном починає відчитувати мене за, так звані, прогалини. На мої ж зауваження з приводу її поведінки, вона відповідає, що не може дозволити собі розслабитися навіть вдома. Дуже її тримає ця посада. Вона дуже переживає, що не впорається з обов’язками і тому дуже старається. На мою пропозицію відмовитися від неї, дружина відреагувала занадто бурхливо. Не кожному під силу витримувати такі навантаження. Тим більше що в наш час, попит з керівників дуже високий.
Дружина сказала, що буде намагатися контролювати себе. Постарається роботу залишати за дверима свого кабінету, а вдома включати покірну, люблячу жінку і кохану дружину. Для мене це дуже важливо, щоб кохана могла розслабитися і відпочити, коли ми разом. В іншому виnадку, пройде зовсім небагато часу, і відносини можуть дати тріщину. Ніяка любов не повин на затьмарюватися нашими досягненнями або втратами. Тільки взаєморозуміння і взаємоповага можуть примножити і зберегти її. Через тиждень поведінка дружини знову погіршилася. Як пояснити, що, перш за все, ми подружжя, а потім вже начальник і підлеглий?