Світлана вже кілька місяців, як почала помічати, що чоловік Ігор усюди тягає із собою смартфон. У туалет, у ванну, на кухні, у вітальні скрізь зі смартфоном у руках. Напевно, цьому можна було знайти пояснення, але те, що чоловік закрив смартфон паролем пробудило у Свєти підозри… Після вечері вони у вітальні, сидячи на дивані дивилися кіно. За час перегляду Ігор дев’ятнадцять разів (Світлана підрахувала з цікавості) переглядав повідомлення на телефоні та відповідав співрозмовнику. Загадка прояснилася, коли чоловік забув закрити пошту та вимкнути екран комп’ютера. Свєта побачила повідомлення від якоїсь Амалії:
«Kоханий, чекаю на тебе. Мені потрібен лише ти. Чоловік набрид». Двадцять років спільного життя в одну мить обернулися для Свєти прахом. Через деякий час вона дізналася, що за Амалія. То була дружиною Сергія, товариша чоловіка. Вони колись мешкали в столиці, потім переїхали до міста по сусідству. У це місто Ігор часто наїжджав. З’ясовується, що не лише через роботу. Світлана задумала жорстоку помсту. Вона купила СІМ-карту на старий смартфон і цілих п’ять місяців աантажувала Ігоря та Амалію. Вона анонімно писала їм, що все знає та розповість дружині (це Ігореві), або чоловікові (це Амалії). Повідомлення kоханцям надсилала щодня.
Сховалася в туалеті або ванній, строчила чергову загрозу, потім приходила до чоловіка у вітальню і спостерігала реаkцію чоловіка на повідомлення. Реакція була приголомшливою. Останнім часом чоловік спав з лиця, сху д, весь перенервував. Світлана дуже хотіла вірити, що такий самий стан у Амалії. Коли їй ця гра в кішки-мишки набридла, дружина все розповіла чоловікові. — Ну, ти й інтриганка. — Так, я інтриганка. А ти підлий зрадник… Світлана з Ігорем досі живуть разом. Не ризиkнули розповісти дітям. Хоча діти дорослі, але захотіли зберегти сім’ю. Хоча яка це сім’я. Живуть поруч чужі люди, практично не спілкуючись один з одним. І кому таке треба?