Із моїм чоловіком ми познайомилися на роботі. Ми обидва працювали на залізничній станції. Як тільки ми познайомилися, одразу зрозуміли, що нас звела доля. Інакше пояснити наше взаємне кохання з першого погляду було ніяк. Невдовзі Толя зробив мені пропозицію, і ми почали готуватися до весілля. Нам була потрібна допомога на цьому етапі, і свекруха зголосилася допомогти. Це було дуже мило з її боку, особливо з огляду на той факт, що ми з нею одразу потоваришували. У нас не було таких токсичних відносин свекрухи та невістки.
Ганна Сергіївна і після весілля нам завжди допомагала, а коли в нас наро дилася дочка, свекруха навчила мене, як правильно доглядати дитину. Одне мене трохи бент ежило: за два роки нашого з чоловіком сімейного життя, Ганна Сергіївна поміняла трьох чоловіків. З кожним із них вона будувала серйозні плани, а потім кидала. Раптом ми дізналися, що Ганна Сергіївна ваrітна. Втім, дізналися це вже коли у неї з’явився помітний животик. Їй тоді було 47, ліkарі не радили народжувати у цьому віці, адже і з матусею та з малюком могло б статися все, що завгодно, а ще був високий ризик розвитку вад у плода.
Ми з Толею довго відварювали свекруху народжувати, але вона нас не слухала. Ганна Сергіївна навіть на УЗД відмовилася ходити, щоб вкотре не опромінити малюка. Ганна Сергіївна наро дила раніше за термін. Вже відразу було зрозуміло, що дитина хвора, у неї ці вади розвитку все ж таки були… Тоді моя свекруха вирішила залишити хлопчика в полоrовому будинку. Зараз ми з чоловіком умовляємо Ганну Сергіївну забрати хлопчика, адже його нелегка доля – її відповідальності. За допомогою У З Д можна було б дізнатися все раніше полоrів, але свекруха обрала іншу дорогу. Ми її, звичайно, умовляємо, а самі не знаємо, чи правильно робимо…