Три роки тому син заявив, що має дівчину і він збирається одружитися з нею. Розписалися і почали жити разом. Я запропонувала жити у мене, але вони не погодились і винайняли квартиру. Мій син уже добре заробляв. Він завжди мріяв про власний будинок. Працював з ранку до пізнього вечора. Щоб збудувати будинок, потрібно багато rрошей, а щоб мати ці rроші – потрібно багато працювати. А дружина – його повна протилежність. Її нічого не цікавить. Вона каже, що треба жити так, як виходить. Вона добре почувалася в однокімнатній квартирі, навіть не думала про власний будинок.
Коли син затіяв розмову про будівництво будинку, вона байдужим тоном сказала, що не бачить сенсу витрачати стільки rрошей. Вона не хоче мати дітей, каже, що вони їм тільки заважатимуть. А син хоче стати батьком, хоче збудувати власний будинок і там жити своєю великою родиною. До заміжжя невістка жила з батьками в однокімнатній квартирі. Вона не має братів і сестер. Син хотів її влаштувати на високооплачувану роботу, але вона не погодилася. Мій син прагне досягти у житті більшого, жити краще, а його дружину нічого в цьому житті не цікавить.
Мені здається, що вони довго не протягнуть. Чесно кажучи, я не звинувачуватиму сина, якщо він її покине. Нещодавно син прийшов до мене і розповів, що йому запропонували роботу в іншому місті, він зможе добре заробляти, нарешті здійснить свою мрію. Але його дружина відмовляється їхати з ним, умовляє чоловіка відмовитись від пропозиції. Я згодна із сином, що треба працювати, намагатися жити краще. А невістка хоче, щоб чоловік сидів поряд, дивився разом із нею серіали. Вона повинна дякувати Богові, що її чоловік прагне благополучного життя, але вона цього не розуміє. Вона не пара моєму синові! Мені здається, що незабаром вони роз лучаться.