З дитинства я завжди цікавилася у мами, а де ж мій тато? Я так сумувала за ним; єдине, що в мене збереглося на згадку про нього, це одна фотографія. Бабуся завжди відмовчувалась, змінювала теми розмови, або спрямовувала з цими розпитуваннями до мами. Мама спочатку теж не відповідала, але в міру того, як я ставала дорослішою, відповіді мами ставали все жорсткішими. В результаті вона якось не витримала і сказала мені: -Досить постійно ставити те саме питання. За стільки років, що ти це питаєш, невже не зрозуміла, що мені не хочеться про це говорити! -Але це ж мій тато, я мушу знати, що з ним і де він! -Але ж він не поспішає нічого дізнатися про тебе! Він тебе покинув, проміняв тебе на нову сім’ю, ти йому не потрібна була, тож вистачить піднімати цю тему. Так в істериці мами я дізналася, що батькові я абсолютно байдужа.
Але в мене були сумніви: якщо це справді так, то чому мама ці роки мовчала і відразу мені не сказала правду. Бабуся продовжувала роз водити руками і не вимовляла жодного слова з цього приводу. Після університету я пішла працювати. І одного дня мені на личку написав чоловік. Він представлявся моїм татом … я порівняла стару фотографію батька з фотографією цього чоловіка — і справді вони були схожі. Тато запропонував мені зустрітися у кафе, і я, потай від мами, погодилася. Тато довго обіймав мене і nлакав. Він розповів мені, що все життя мріяв про зустріч зі мною.
Виявилося, в юності тато дізнався, що мама йому зраджує з його найкращим другом. Він не міг вибачити їй зради, навіть незважаючи на те, що наро дилася я. Папа сказав, що nлатитиме алі менти, відвідуватиме доньку, але жити з моєю мамою він не міг. Мама на все це образилася і заборонила батькові бачити мене. Вона почала загрожувати, що коли батько постарається якось наблизитися до мене, то вона стрибне у вікно разом зі мною. Батько злякався і почав триматися на відстані. Так я стала кілька разів на тиждень потай бачитися з батьком. З ним мені було дуже спокійно та добре. Потім мені набридло приховувати це від мами: таки я доросла людина, чому я повинна боятися? Коли я зізналася у всьому матері, то вона назвала мене такою самою зрадницею, як і мій тато. Мені було дуже прикро чути таке, тому я зібрала речі та переїхала жити до тата. Взаємини із матір’ю зараз дуже натягнуті.