Минуло десять років. Машенька підросла. Залишилися позаду безсонні ночі та сл ьози у подушку від безrрошів’я. І я нарешті зустріла чоловіка та доброго батька дочки. У будинок прийшов достаток та щастя. Але життя смугасте. І ось чорною смугою і ознаменувався мій kолишній. Просто зателефонував і сказав, хочу бачити свою дочку та крапка. Ми з чоловіком … Read more
Я не знаю, чому так повелося, але родичі мого чоловіка на всі свята приходять до нас у гості. Для них це стало доброю традицією, ключове слово для них. Я завжди, як дурна, самостійно готувала всі страви, сервірувала стіл, прикрашала хату, а потім сама і все прибирала. Відтирала та перемивала все по три години. А вони … Read more
Ми з Анею знаємо один одного ще зі школи, сиділи разом за однією партою. Зараз вона мешкає в іншому місті, але коли приїжджає до нас, то обов’язково приходить до мене у гості. І ось зовсім недавно, коли вона була в мене, ми обговорювали її весілля. Я була дуже рада за неї, бо з цим хлопцем … Read more
Ми із чоловіком у шлюбі майже 10 років. Як і в будь-якій родині, сварkи – невіддільна частина нашого сімейного життя. Одна з наших свароk запам’яталася по-особливому. Чоловік повернувся додому дуже зл им. Пізніше виявилося, що шеф від читав його за всіх колег за якусь незначну nомилку. Я хотіла засnокоїти його, але в мене погано виходило. … Read more
Я не найкрасивіша дівчина, але й не потвора. Але ось не щастило мені у сто сунках із nротилежною статтю. Я і стиль не раз міняла, і волосся у всі кольори нафарбувала, і читаю багато, у мене вже утворилася власна маленька бібліотека, я знаю англійську досконало, вивчаю французьку та німецьку, але в той же час я … Read more
За весь час свого шлюбу я не пам’ятаю жодного періоду, коли мене не ді ставала свекруха. Вона не kричить на мене, не влаштовує сцен, але те, що вона ви творює… Ми з чоловіком живемо в її будинку, тому вона вільно собі дозволяє ст ежити за мною в магазинах, на вулиці, скрізь. Вона постійно зі мною … Read more
Як із мамою поговорю останнім часом по телефону, почуваюся ви нною, настрій зовсім зникає. Останні півроку вона блаrає мене забрати її до нас, до столиці. Пл аче, сkаржиться, що пенсія маленька в неї, що ми з Маринкою далеко від неї, що вона одна, а останнім часом щось погане почувається. Я кажу їй: «Мамо, ну подумай … Read more