news 64 daily

Люба прийшла додому з роботи та сіла вечеряти. Перевіряючи свій телефон на предмет пропущених дзвінків, вона помітила, що син того дня не дзвонив. Вона почала турбуватися, бо Тарас обіцяв приїхати на Різдво, але він навіть не подзвонив і, мабуть, не подзвонить. Тієї ночі Любі наснився Новий рік, коли вона і маленький Тарас вбирали вдома різдвяну … Read more

В 1 рік хлопчик залиաився сиротою. Нічого його пригрівати!– суворо сказала стара нянечка. Пропрацювавши в будинку малятка деякий час, можу з упевненістю сказати, що це досить складна робота. Я не знаю, чому я зважилася туди влаштуватися, адже я плачу над кожним новим немовлям і переживаю за його долю. Звичайно, чоловік проти моєї роботи, бачачи мій … Read more

Про свого обранця жодною конкретною інформацією не володіє, але одружилася. – Працює? — Здається у нього свій бізнес, промимрила Аня. — Житло? — Квартира своя. Ремонтує. Завершить, переїдемо туди жити. – Паспорт бачила? – Там такі ոристрасті. Украли у Васеньки сумку. А там і паспорт, і права, і ще купа якихось ділових паперів. Він навіть … Read more

Анна переїхала з маленькою донькою до невеликого села. Оселилися на околиці, в маленькому старому напіврозваленому будиночку. Тяжко їй було. Усі це бачили. Звісно, спочатку всі у селі обговорювали, хто вона така, звідки прийшла. Та й розпитати не вдавалося, оскільки жінка всіляко уникала подібних розмов. Але згодом плітки вщухли, нецікаво людям стало. Таку гарну жінку ще … Read more

-Анечка збирайся, батько приїхав. Тьотя Зіна провела Аню до батька. Вона не готова була назвати його татом. Вперше вона побачила його два тижні тому, коли маму забрали до хоспісу. – Уся в мати! – Він дивився на Аню з суворим поглядом. – Привіт, Анечко. Я Ліна, а це Данік, твій братик. Аня сіла на підлогу … Read more

Галина з Петром дружили з самого дитинства. Уже в дитячому саду вони були не розлий вода. Дитяча дружба переросла в юнацьку закоханість, а потім в дорослі почуття. Вони сиділи за однією партою, хлопець носив їй рюкзак, проводжав її додому. Ще з дитинства Петро говорив, що поведе її під вінець. Все в селі вже сприймали їх … Read more

Зараз мені 24 роки, я навчаюсь на дипломата. Але коли мені було 10 років, то у моїй родині трапилася неприємна ситуація. Батько довгий час зраджував моїй матері, а в якийсь момент зібрав речі і пішов до неї. Ми з мамою залишилися самі, я тоді дуже переживала. Мені не вистачало тата. Через місяць він з’явився у … Read more

Мені було 9 років, коли не стало моєї мами. Після її смерті батько відразу заnив, його було неможливо вивести з такого стану, він боявся залишитися наодинці зі своїм rорем. А потім до нас в будинок стали приходити якісь жінки, їх було дуже багато. Надовго ці жінки не затримувалися. Батька др атувало, що вони не можуть … Read more

Не було б щастя, якби біда не допомогла. Надія в цьому переконалася на власному прикладі, тому що витримала в життя зраду від найближчих людей.Вона не любила згадувати день свого дитинства, коли згоріла їх хата. Мама тоді світанком пішла на ферму, батько – в своїх справах, а вона, 9-річна дівчинка, ще солодко спала, обнявши улюблену ляльку.У … Read more

Петро виріс у багатодітній сім’ї. Батько, аматор погуляти, міняв роботи одну за одною, а мати старалася, як могла по господарству та на підробітках, щоб прогодувати трьох дітей. Петро був старшим із дітей, завжди допомагав матері. Доглядав молодших сестричок. Вони виросли і теж допомагали по господарству. Батько рано nішов із жи ття, мама часто плаkала. Петро … Read more