Коли Ользі було п’ятдесят років, вона вирішила піти від чоловіка. Вся сім’я була здивована. Чоловік, син, дочка і навіть двоє онуків. Батьки зовсім не підтримали таке рішення Оксани — як і інші родичі. Говорили жінці, що як тільки вона покине сім’ю і піде, сім’я, а особливо батьки припинять спілкуватися з нею і не будуть і на поріг їхнього будинку пускати. Одного разу Ольга затрималася на роботі. Вона зовсім не хотіла повертатися додому. Там вона потрібна тільки як обслуга: чоловіка на роботу зібрати, синові речі випрасувати, з онуками посидіти, поки дочка зайнята. І тут несподівано начальник робить їй пропозицію. Ольга була в с тупорі. А Дмитро Олегович розумів, що вона зараз заміжня. Тому сказав, що почекає. Звичайно, Ольга спочатку думала і не знала, що відповісти.
А Дмитро Олегович їй говорив, що він живе один і взагалі давно вже любить жінку, але ніяк не знав як їй це сказати. Ольга замислилася. Кожен день вона прокидалася о шостій годині ранку, і поки всі спали — починала працювати. Спочатку готувала сніданок чоловікові, готувала обід на роботу, прасувала і готувала всі необхідні речі. Потім чоловік прокидався, снідав і йшов працювати, навіть «дякую» не буркнув. Те йому випрасуване не рівно, то чай холодний. Після того як жінка відправила чоловіка на роботу, була черга сина. Він хоч і був одруженим, але вона все ще готувала йому сніданки і складала в судочок щось на обід. А вже як син йшов, то Ольга відводила онуків в садок. Вона сама і поснідати не встигала.
Все мала робити щось для когось. Після роботи Ольга завжди йшла в продуктовий магазин. Їй необхідно щодня купувати пакети продуктів, щоб приготувати їжу сім’ї. Забрати онуків з садка, тому що часто невістка була зайнята своїми справами і просила свекруху це зробити. Хоча жінка заробляла достатньо багато коштів для їх міста, на себе вона їх не витрачала, адже необхідно купувати продукти та й невістка з сином постійно потребували чогось. Чомусь ось саме в той день вона усвідомила, як жила останні роки. Напевно це і додало їй сміливості відповісти «так» Дмитру Олеговичу, якого знала останні десять років. Дмитро виявився зовсім іншим чоловіком. Коли Ольга прокинулася, щоб приготувати йому сніданок він був неприємно здивованим. Сказав Ользі йти далі спати, адже він сам все зробить.
Вперше у своєму житті Ольга так довго вранці спала, та ще й не готувала сніданок. Це була приємна несподіванка, навіть диво. А коли Ольга з Дмитром пішли за продуктами в магазин, то і тут її чекав сюрприз. Дмитро перетворив це заняття не в нудну збірку продуктів в візок, а в весела пригода. Ольга навіть в тачці проїхалася, чого навіть онукам раніше не дозволяла. Вечеря вони разом готували. Сім’я досі не спілкується з Ольгою, хоч і минуло три роки. Онуки навчившись користуватися телефоном іноді телефонують, адже бабусю пам’ятають і люблять. З колишнім чоловіком Ольга розлучилася і вийшла заміж за Дмитра. Так, романтика в їх відносинах трохи згасла, але залишилася одна велика і щира любов на двох. Вони до цих пір все роблять разом — дрібниця, але для Ольги це ціле життя.