Моя молодша сестра, Вероніка, заваг ітніла, коли їй було 17. Переривати ваг ітність ми їй не дозволили, але вона з першого ж дня знала, що дитину відразу дасть на усино влення. Я старше Ніки на 6 років. За іро нією д олі мені на той час поставили ді агн оз: без плі ддя. Ді знавшись про рішення до лі, я ні на секунду не похитнулася. Я вирішила, що я візьму цю дитину. Я оф іційно усин овила дитину відразу ж після нар одження. З Нікою ми після цього особливо не спілкувалися, а пізніше вона взагалі зн икла «в пошуках себе» в іншій країні. Коли доньці було три мені в соцмережах написав чоловік і стверджував, що його син у мене. Він сказав, що на днях натрапив на аккаунт мій сестри, і та сказала йому, що нар одила дитину і залишила у мене. Я довго не наважувалася зустрітися з ним. Але коли ми все ж зустрілися, ми відразу стали спілкуватися, як старі знайомі.
Сама доля привела нас один до одного. З того дня ми дуже часто бачилися, потім він і зовсім запропонував нам переїхати до нього. Ось ми вже в шлюбі 5 років. Він ідеальний чоловік і відмінний батько. Він уси новив сина відразу після того, як ми одружилися. Днями мені зателефонувала сестра. Ми з нею не спілкувалися більше 12 років. Я спочатку здивувалася, як же вона знайшла мій номер, але і пораділа, адже раніше ми були дуже близькі. Радість тривала недовго, бі да прийшла, звідки її не чекали. Рік тому вона вийшла заміж. Вони з чоловіком дуже хотіли дітей, але по тій же ір онії, чоловікові поставили той же ди агно з, що і мені. — Ну … ви можете ус иновити дитину без про лем. — зі свого досвіду сказала я. — Не треба мені ніякої дитина. Поверни мені мого сина. — була відповідь. Я була настільки приголомшена її відповіддю, що спочатку мій мозок навіть відмовився приймати таку правду. — Звичайно, ми можемо познайомити Максика зі своєю тіткою, ми навіть знайдемо пояснення, чому вона так довго була відсутня. — Я на тебе в с уд подам. Це мій син. Я заберу його у тебе. Я знала, що су д буде на моїй стороні.
У мене були всі докум енти уси новлення, до того ж дитина живе зі своїм біоло гічним батьком. Дізнавшись про це, Ніка почала іст ерити і звинувачувати мене в тому, що я вкр ала у неї сина, чоловіка і щасливе життя. Я повісила трубку, тому що не бачила смислу в розмові на таких тонах. Через кілька хвилин мені подзвонила мама і сказала, що їй сор омно за таку его їстичну дочку як я, адже я займаюся будовою власного щастя, поки сестра мучи ться від того, що не може мати дитину. Я прекрасно розумію, що моій сестрі дитина непотрібна, вона йде на це заради свого чоловіка. Також я розумію, що мого сина ніхто у мене не забере. Є всі доку менти про в ідмову сестри і моєму уси новленню. У всякому разі, я не хочу ніяких су дових розглядів. Мені б не хотілося вплутувати у все це сина. Я страшенно боюся, що в один день вона зустріне мого сина у школи або біля будинку і такого йому наговорить, що мені ст рашно й подумати про це. Мені не хотілося б втр ачати сестру вдруге, але вона не залишає мені вибору.