Моя подруга Інна, відчувши сильне розчарування, розповіла мені про те, що вони з чоловіком Макаром ніколи не зможуть купити власну квартиру – як песимістично і передбачала її мати ще до весілля.
Коли Інна вийшла з декретної відпустки, подружжя почало накопичувати на початковий внесок по іпотеці, маючи намір з’їхати з орендованої квартири зі шпалерами, що відклеюються, і вимогливими господарями. Однак, якщо Інна спочатку була налаштована на скорочення витрат, особливо на продукти, то Макар не погоджувався з ідеєю обмежити свій раціон заради економії. Незважаючи на старання Інни готувати недорогу, але поживну їжу, Макар воліє не економити на їжі, балуючи себе стейками, рибою, сирами та імпортними фруктами.
Така різниця у підході до фінансів та їжі в результаті призвела до напруги: Інні здається, що звичка Макара витрачати гроші підриває їхні цілі щодо накопичення. Вона щиро вірить у можливість підтримувати здорове харчування без розкоші, тоді як Макар не бачить сенсу жертвувати якістю життя заради економії. Ситуація, що склалася, змусила Інну, та й мене, замислитися: чи варта погоня за смачною їжею таких витрат, особливо, коли це заважає їхнім мріям про власне житло?