Я народилася наприкінці періоду СРСР, тому особливої ностальгії за радянськими продуктами не відчуваю. У дитинстві мої батьки купували продукти на ринку, а згодом перейшли до супермаркетів. Я віддаю перевагу сучасним продуктам: фасований знежирений сир, рослинне молоко, готові обіди та житні хлібці. Але мій батько досі згадує з ностальгією радянське молоко, яке він пив, хрускаючи білим хлібом.
Батьки вважають, що радянське молоко було зроблено з чистої натуральної сировини і швидко прокисало, перетворюючись на смачне кисле молоко, з якого можна було приготувати оладки. Шкода, що мені ніколи не дізнатися про цей смак, залишається тільки слухати розповіді рідних.
На той час молоко було невід’ємною частиною радянського життя, його купували майже щодня. На ньому варили ранкову кашу або просто пили, насолоджуючись його смаком.
Цікавим був звичай кип’ятити молоко – хтось робив це для знищення бактерій, хтось для продовження терміну зберігання. Багато хто навіть робив топлене молоко зі смачною коричневою пінкою – для багатьох це смак дитинства.
Пам’ятаю, як у будинку лежав старий емальований бідон, який ми зрештою викинули. У дитинстві мого брата з ним відправляли за молоком у магазин або до діжки на вулиці, нагадуючи йому про обережність і місце зберігання грошей.
Ще пам’ятаю скляну тару, в якій продавалося молоко по 0,5 літра. За пляшку повертали 15 з 28 копійок. Я супроводжувала брата в пошуках порожніх пляшок, коли мені було лише чотири роки. На той час порожня склотара стала дефіцитом.
А які у вас спогади, пов’язані з радянським молоком та пошуком порожніх пляшок? Поділіться у коментарях.