Яна та Кирило були разом більше року, коли вирішили одружитися. Дівчина була глибоко залучена до підготовки до весілля, бажаючи, щоб усе було ідеально. Вона хотіла провести захід лише для дорослих, забезпечивши відповідність культурної програми. Всі гості прислухалися до їхнього прохання, за винятком золовки Яни – Віки. Вона приїхала з двома своїми дітьми, які від нудьги зірвали захід. Після розлучення Віка одна виховувала своїх двох дітей.
Її колишній чоловік не виявляв жодного інтересу, крім виплати аліментів . Живучи зі своєю матір’ю, Зінаїдою Георгіївною, вони обидві стикалися з фінансовими труднощами. Мати Віки, хоч і мала право на пенсію, все ще працювала, щоб утримувати свою дочку та онуків. Віка з малюком, якому не виповнилося й трьох років, залишилася вдома.
Яна розуміла, що для Віки весілля було рідкісним шансом поспілкуватися. Та щосили намагалася знайти кого-небудь, хто наглядав би за її дітьми, оскільки в неї не було коштів на няню. Коли вона дізналася про “політику без дітей”, звернулася за винятком і до Яни, і до Кирила – але безрезультатно. Тому в день весілля Віка з’явилася зі своїми дітьми, що спричинило несподівані зміни в обстановці. Невже Яна мала рацію у своєму проханні? І чи повинна була Віка в будь-якому випадку дотримуватися встановлених правил?