Мам, ну, скажи, чого ти цього бомжа годуєш? – запитала дочка Катерини, і чому його так називають, «Тримайся»? – Дочка, не називай так його більше. Він був хорошим хлопцем, просто… доля виявилася жорстокою… – Стій, почекай, ти його знаєш? На секунду Катерина просто подивилася на доньку, а потім почала свою розповідь. «Коли мені було 20, я поверталася додому після сварки з кавалером, і раптом поруч зупинилося таксі, і водій запитав, де знаходиться Пальма де Майорка.
Я, дурненька, почала показувати йому дорогу, а він засміявся: – Давайте я вас підвезу, пізно вже, а я як раз вже додому їду, — сказав він. Ми познайомилися і зрозуміли, що ми можемо стати хорошими друзями, так і вийшло. Потім так вийшло, що я познайомилася з другом Саші, Павлом. Ми заkохалися один в одного, я заваrітніла від Паші, і в цей момент все моє життя пішло під укіс. Паша бив мене, змусив перервати ваrітність, а коли я лежала в ліkарні, він мене кинув. Я була на межі відчаю, і тут мені ме дсестра приносить торт з написом: “Тримайся, Катька!”. Цей торт відправив Сашка, який кожен день заходив до мене і приносив мені продукти.
Він знав, що я приймаю його, як доброго друга, і ні на що не претендував. Одного разу, в 90-і, на мою сестру напали 3 хлопця, які збиралися її згвалтувати. Я й думати не хочу, що б з нею сталося, не будь Саші. Загалом Саші влетіло тоді. Він тиждень лежав у ліkарні. Я до нього постійно заглядала. Однак після лікарні ті бандити не залишили Сашка в спокої. Його позбавили трикімнатної квартири, йому ледве вдалося вибити собі кімнату в гуртожитку. Через якийсь час наше спілкування з Сашею перервалося. Він в кінець себе запустив, і через стільки років до мене постукав незнайомець. Він передав мені конверт з білетами на відпочинок у Пальма де Майорка, з написом на конверті: «Тримайся, Катька!».