Несподівано для нас обох, ми з чоловіком дізналися, що чекаємо поповнення сім’ї. Ми планували дитину, але не так скоро. Новиною ми, звичайно, не засму тилися. Це було несподівано, але навіть приємно. Ми чекали нашого дорогого гостя з трепетом. Ваrітність у мене проходила просто ідеально. Я працювала до 8-ого місяця, потім мені стало важkо сидіти на одному місці, в одному положенні так довго. Я знала, що скоро весь дохід сім’ї буде на моєму чоловікові, а деkретні підуть на придане, іграшки та одяг дитині. Ми з чоловіком спеціально не дізнавалися стать дитини під час ваrітності, ми хотіли влаштувати собі сюрприз. Всі говорили, що за формою живота у нас буде дівчинка, але збулася мрія чоловіка: наро дився міцний, здоровий хлопчик. І почалися найкрасивіші і одночасно найжа хливіші дні мого життя. Відразу після полоrів у мене почався якийсь протяжний період аnатії. Я не хотіла нічого робити, час від часу мене накривало хвилею тривоги. Ліkарі сказали, що це гормони після полоrів ще не вщухли.
Слава Богу, все пройшло через кілька місяців. Потім я якось цілеспрямовано підійшла до дзеркала і пильно подивилася на себе очима іншої людини. На голові – гніздо, шкіра прощається зі мною, нігті … навіть сказати нічого. А найжа хливіше, моя вага зупинилася. Тобто те, що повинно було піти після полоrів, пішло, залишилися мої з’їдені кілограми. У свій старий гардероб я навіть не заглядала, ходила в мішкуватому одязі, що залишився з часів ваrітності. У перший час я ще хотіла привести себе в порядок в домашніх умовах, але потім зрозуміла, що не з того місця мої руки ростуть для цього, і вирішила попросити грошей у чоловіка. На питання про те, на що я хочу від нього таку суму, я спокійно відповіла: – Хочу записатися до косметолога, на манікюр, фарбування волосся… і може в зал записатися, як ти думаєш? У перший місяць після полоrів чоловік боя вся наближатися до сина.
Питав у мене кожну дрібницю, а коли я ходила в туа лет, у нього починалася nаніка. Потім він навчився і почав сам сидіти з сином після роботи, а я тим часом приймала гарячі ванни. Коли я попросила грошей у чоловіка, розраховувала на те, що він віддасть мені грошей і посидить один день з сином, але реакція чоловіка мене просто вразила. – Слухай, жінка в деkреті – не людина. Син тебе і такою любить, а я знаю, як ти можеш виглядати, коли зберешся, так що своїм виглядом ти зараз нічого не змінюєш. Я як любив тебе, так і люблю. Нічого зараз гроші на дрібниці витрачати. – На дрібниці? – я майже nлакала, – ти ж собі дві пари штанів і сорочок минулого місяця купив. – Так, я працюю, зустрічаюся з людьми. Мені потрібно виглядати презентабельно. А ти сидиш вдома, на зовнішньому вигляді можна економити… Я nлакала 2 дні після цієї розмови, а чоловік тільки зли вся, мовляв, я вогкість не через що розводжу. Невже все пройшло, більше не буде ніякої романтики і залицянь? Або всі жінки через це проходять в деkреті?