Ігоря виховувала бабуся. Вони жили скромно на маленьку пенсію старенької.

– Я не дам тобі свою машинку! Іди! – кричав пухкенький Сашка. – Та не треба мені нічого від таких жадібних товстунів, – спокійно сказав Ігор. – Тому що мене мати балує різною випічкою та смачними пиріжками. А твоя бабка тебе голодом морить! – глузливо сказав Сашко. Ігоря ці слова зачепили. Він не знав, де його батьки, а з рідних була тільки бабуся. Вони жили скромно на маленьку пенсію старенької. Хлопчику дійсно часто доводилося недоїдати. У них навіть на лі ки для бабусі не вистачало грошей, а що вже говорити про новий одяг або іграшки. – Ось по мре твоя стара бабця – і ти поїдеш в дитя чий будинок! – жорстоко сказав Сашко.

– Мені це мама сказала. Хлопець витягнув з кишені шоколадний батончик і продовжував свої глузування, але Ігор більше нічого не чув. Всю дорогу він думав про те, як йому буде жахл иво без бабусі. – Бабуся, благаю тебе, не вми pай! – обіймаючи стареньку, просив Ігор. – Ти що, сину? Я не збираюся вмир ати. На кого ж тоді тебе залишу? – відповіла жінка, захекавшись. Хлопчик зрозумів, що бабусі потрібні лі ки, але грошей у них не було. – Я зроблю все, щоб ти була здоровою, – заявив Ігор і пішов з квартири. Він попрямував в апт еку і сказав: – Дозвольте мені у вас поприбирати, а за це ви мені дасте лі ки для бабусі. У неї сильний каш ель, і я не хочу, щоб вона пом ерла. Без неї я залишуся самотнім і потраплю в дитя чий будинок. – А-ну вистачить жебра кувати! – з такими словами фармацевт вигнала хлопчика. Я стала свідком цієї ситуації.

Advertisements

Мені стало шкода дитини, тому я вийшла за хлопчиком на вулицю. Він мені розповів свою історію. Я сказала, щоб він мене почекав, а сама пішла в ап теку за необхідні препарати. Потім ми разом пішли до нього додому. Бабуся за два тижні повністю одужала, а я почала до них регулярно навідуватися. Пройшов рік – і бабусі не стало. Я не могла дозволити, щоб Ігор потрапив до дитя чого будинку. З тих пір пройшло 30 років. Зараз Ігор – хороший лі кар. Він врятував не одне життя, в тому числі і моєму чоловікові. Ось так він відплатив за то, що колись ми усин овили його. А як би ви вчинили на місці жінки?

Advertisements