Так вийшло, що я дуже рано одружилася, але це було моє усвідомлене бажання. Я дуже вдячна собі у минулому, що зважилася на такий крок і скоріше виїхала з дому батьків. Насправді мої батьки дуже люблять один одного, вони з молодості разом і всі навколо заз дрять їхньому шлюбу. Але тільки я та мої брат із сестрою знають, як насправді у нас усе складено в сім’ї. Мої батьки морально ускладнюють життя. ось, наприклад, вони пристали до моєї старшої сестри, яка зараз навчається на аспірантурі. Вони кажуть, що її роки минають, а вона так і залишиться у дівках.
Що після навчання її ніхто вже заміж не візьме, бо вона стара. Але я поважаю вибір сестри присвятити себе навчанню. Тому що вона чудовий фахівець, у неї все добре виходить. Я ніколи не чула, щоб батьки хвалили її за це. І ось мій брат. Він працює механіком, але тато постійно йому твердить, що за таку копійчану зарплату він не зможе утримувати майбутню родину. Що він невдаха, раз так мало заробляє. Мені й брата шкода, бо він лише вчиться. Його треба мотивувати, а не принижувати через гроші. Але мої батьки ніколи йому не говорили доброго слова.
І ось нарешті я. У 17 років я зробила все, щоб завагітніти від людини, яка на 8 років старша за мене. я усвідомлювала, що я роблю. Тим більше, я його дуже любила і зараз люблю. Коли я народила, то мій чоловік був такий радий, на руках мене носив. Після цього він зайнявся моєю освітою. Він відправив мене вчитися, влаштував мене на роботу. Чоловік втілив усі мої плани та мрії, поставив мене на ноги. Чоловік я втілив у мене всі бажання в реальність. Він зробив те, що мені не змогли дати батьки.