Розі і Міші ніяк не вдавалося завести дитину. Вони вже побували у всіх лі карів, здали ана лізи, але не було жодного толку. Потім Роза почала звертатися до народних методів, знайшла якусь бабку у селі, та їй порадила пити трав‘яний відвар. — Чого ти цю гидоту п‘єш, може отрава якась? – розпалювався Мишко. Але Роза вірила, що це доnоможе і nродовжувала пити гірку траву. Пройшло ще три роки, але ніякого ефекту не було. Тоді Роза з Мишком наважилися на важкий крок, пішли оформляти папери у дитячому будинку. Їм дуже сподобалася одна дівчинка, їй було всього п‘ять років. Її мати нещодавно пішла з життя, більше у неї родичів не було, то ж дівчинка потрапила у дитячий будинок всього три місяці тому. Роза з Мішею забрали її, назвали Вірою. Вірочка зі своїх малих рочків росла справжньою господинею, у всьому Розі доnомагала.
А через пару років Роза зрозуміла, що вона нарешті ваrітна. І не одною дитиною, а одразу двійнятами. О це радість була у сім‘ї. Мішакупив квартиру побільше, адже тепер троє дітей буде у сім‘ї. Наро дилися двоє хлопчиків. Але навідміну від Віри, вони були дуже буйними. Вірочка закінчила училище,стала викладати англійську. А брати як повернулись з ар мії, зайнялися незаконними справами. Вони почали вести біз нес, але, коли батько дізнався про їх махінації, йому стало nогано. Через якийсь час його серце не витримало, його не стало. Розі з Вірою було важко, тому що брати ніяк не доnомагали. А потім і матір захво ріла. Вірі довелося звернутися до братів за грошами, адже вони стали дуже заможними, але ніколи не доnомагали своїй родині. — Мати все одно йде в інший світ, який сенс нам доnомагати і nродовжувати її тортури?
– відповіли брати. Хоч Віра не сказала, куди вона ходила, але Роза і так все зрозуміла, вона знала відповідь своїх синів. Через якийсь час матері теж не стало. І тут браття, через багато років, повернулися у рідний будинок: -Чого стоїш? Квартиру звільняй, здавати будемо. — Це моя квартира. Батьки ще 10 років тому на мене її переписали, як тільки ви з дому пішли. — Та як вони взагалі посміли, тим більше ти їм не рідна. І тут почався скандал. Брати довго кричали, але нічого зробити не могли, всі документі справді були записані на Віру. Найбільше Віру розчарувало те, що брати вказали на її не рідну кров з батьками, адже все її життя батьки жодного раз не вказали на це. Особисте життя у Віри не складалося, але вона й не хотіла. Тоді вона просто пішла до дитячого будинку і взяла одну дівчинку, назвала її на честь матері – Роза.