Ця історія почалася в супермаркеті. Якось до мене підійшов молодий хлопець і попросив грошей на господарське мило. Хлопець був в старій одежі, від нього неприємно пахло. Я дав йому грошей. Він взяв саме дешеве мило з полиці і відправився до каси, проходячи повз відділу з продуктами, він жадібно все розглядав. «Він і голодний напевно»- подумав я. Мені стало шкода хлопця. Було видно, що він опинився в скрутній ситуації, тим не менш не пішов красти, а ввічливо попросив. Я купив хліб, йогурт, сосиски, сир, наздогнав хлопця на вулиці і дав їжу. Йому було ніяково, але він не відмовився. Ми сіли на лавку, і хлопець почав розповідати свою історію.
Він родом з села, вступив до училища в місті. Закінчив перший курс, а потім мами його не ст ало. Нікому було оплачувати навчання. Вітчим забрав собі будинок, на Єгора йому було начхати. Він вигнав хлопчика на вулицю. Єгор влаштувався прибиральником на вокзалі, де і жив до останнього часу. Але нещодавно його звільнили, і хлопець виявився зовсім без житла, вже тиждень ночував у парку і намагався знайти роботу. Мені стало шкода хлопця, і я вирішив йому допомогти.
Спочатку я привів його до себе додому, дав можливість помитися, а потім одяг купив. Я зв’язався зі своїм старим другом, у якого є фірма. Він влаштував Єгора до себе сторожем. У перший час хлопець жив у мене, пізніше і з житлом теж допомогли. Хлопець був мені дуже вдячний, він часто мені дзвонив і розповідав про свої успіхи, іноді відвідував. Нещодавно я отримав від нього запрошення на весілля. Радий, що колись допоміг йому: Єгор — відмінний хлопець.