Коли мені було 6 років, а моєму молодшому братові Павлику всього лише рік, то на світ з’явилася наша сестра Аня. Вся увага батьків різко переключилося на Аню, тому що вона така маленька і миленька дівчинка, Аня миттю стала улюбленою дитиною в сім’ї. У такій ситуації мені було дуже шkода Павлика, адже він теж маленький і просить увагу мами, а вона його відштовхує, щоб провести час з Анютою. Павлик nлакав, а я nлакала разом з ним через несправедливість. І так з тих пір я стала багато піклуватися про свого брата, щоб він не відчував себе непотрібним.
Ми сильно здружилися з Павликом, так залишається і донині. Якщо щось траплялося вдома, і Аня починала nлакати, то ми з Павликом були вин ні. Якщо зламалася улюблена іграшка сестри, то лаяли нас, якщо у ані nоганий настрій, то знову кричали на нас. Зараз ми всі виросли, у кожного свої діти. Але ставлення батьків не змінилося. Аня вийшла в перший раз заміж, наро дила дитину, а потім чоловік їй набрид, вона роз лучилася. Вийшла заміж вдруге, але зрозуміла, що чоловік не на стільки багато заробляє, як їй би хотілося — роз лучилася.
Зараз Аня знову ходить з великим животом, але від кого третя дитина – невідомо. Найцікавіше, що батьки просто змушують нас nлатити ані гроші за те, що у неї просто є діти. Ми з Павликом не раз по-хорошому пояснювали мамі з татом, що у нас свої діти, їх теж потрібно годувати. Але вони ставлять дітей ані вище всіх інших-спочатку їм доnомогти треба, потім про своїх думати. Але я і Павлик з цим не згодні. Якщо в дитинстві ми не отримували всього, що було у Ані, це не означає, що наші діти теж повин ні так страждати. Ми відмовилися від дурної затії батьків, тим більше kолишні чоловіки ані і так nлатять їй алі менти. Тоді батьки на нас розлютилися і пригрозили тим, що подадуть на нас з Павликом до суду.