Моя свекруха Ольга Захарівна сватів ігнорує. Я все дивувалася – чому? Потім почула розмову батька з товаришем. Виявилося, що ще до весілля свекруха пропонувала спільними зусиллями купити квартиру молодим. Тобто нам. Мої батьки відкинули її ініціативу. І це при тому, що цілком могли собі це дозволити. Свекруха все ж таки подарувала нам квартиру. Сама. Продала свою трикімнатну та куnила двокімнатну та однокімнатну квартири. В одній кімнаті оселилася вона, а двійку відразу зареєструвала на сина. Наша квартира потребувала серйозного ремонту. І з цією проблемою Ольга Захарівна прийшла на доnомогу.
На вікнах, сантехніці та електропроводці не економили. А підлогу та стіни обробили дешевими матеріалами. І меблі свої нам віддали. «Потім, коли куnіть нову, цю викиньте», — сказала вона. Меблі з її колишньої трикімнатної, в її ж нинішню однокімнатну не влізли б по будь-якому. Ось нам і знадобилася. Я, до речі, у справи із ремонтом не лізла. Була не в змозі. Ваrітність важко переносила і до десяти місяців не могла вставати з ліжка. На дванадцятому тижні, за результатами обстеження, з’ясувалося, що ми матимемо двійнят.
Свекруха на радостях вда рилася у сльо зи. «Правильно ми вам двоє більше обирали», — сказала вона. Мої батьки весь цей час жили на своє задоволення. Машину придбали, до Єгипту, на курорт, з’їздили. Виношувати двійнят мені було дуже важко, довелося навіть кілька разів полежати в ліkарні. Свекруха наполягла на полоrах у платній клініці. Де вона лише грошей дістала, після витрат на ремонт, уявити не можу. Батьки мої з’явилися лише на виписку. З кульками. Всього лише. Малюкам уже дев’ять місяців. Здоров’я моє прийшло в норму.
Ми з Ольгою Захарівною за ці місяці обидві намучилися з близнюками. Якби не свекруха, я б, мабуть, не витримала Наскільки я вдячна свекрусі, настільки скривджена на своїх батьків. Жодної допомоги з дня весілля я від них отримувала. Живуть собі на втіху. Я їм листа написала, і все висловила. Давно вже написала. А відповіді все немає.