Спочатку здавалося, що мені дуже пощастило в заміжжі, адже вийшла заміж я з великого kохання, ми розуміли один одного з півслова. Моя свекруха виявилася доброю жінкою: їй подобалася те, як я веду господарство, вона до мене не чіплялася жодного разу. Незважаючи на те, що ми жили в одному і тому ж будинку, все одно намагалися не заважати один одному, але коли у нас наро дилася дитина, то нам стало тісно в однокімнатній квартирі. Ми вирішили переїхати.
Вийшло так, що ми знайшли приватний будинок, в якому був город. Спочатку свекруха засмучувалася, коли ми переїхали, говорила, що онука хоче частіше бачити, але з іншого боку розуміла, що нам тісно перебувати в одній кімнаті. Коли прийшов сезон посадки, я попросила свекруху прийти і доnомогти. Нічого не можу сказати: вона приходила, але потім кожен раз нагадувала про те, що приходила і доnомагала. Все, що стосується молодшого брата, то свекруха з нього прямо порошинки здувала : він звільнився з роботи, нову не збирався Шукати, а свекруха доnомагала йому у всьому, при цьому навіть не говорила, що їй важко. Когда младший сын свекрови сказал, что собирается жениться, то она прямо засияла от счастья.
Я же увидев невестку, поняла, что языка мы с ней точно не найдем : она работала фрилансером, но чаще всего бездельничала. Они вдвоем сидели на шее у свекрови, а мне было просто обидно от того, что я столько всего делала для неё и для ее сына, а та хвалила младшую невестку. Однажды она вообще приехала к нам домой с внучкой. Когда я удивлённо посмотрела на свекровь, она сказала (Аn/А) что она с внучкой будет жить у нас, так как родители уехали отдыхать. Я думала, что я не найду с ней общего языка, но оказалось, что она была просто прелестью. Я даже не хотела, чтобы ее забирали родители.