Донька Тетяни вийшла заміж за Георгія нещодавно, і тепер молодята приїжджали до неї у гості на вихідні. Тетяна насилу уявляла, як поводитися з зятем і чим того пригощати. З одного боку, він якийсь надто правильний: тютюном не балується, не n’є, навіть із дружиною до весілля ні-ні. Хоча яке там весілля. Оформили стосунки в РАГСі, і на три дні вирушили історичними місцями країни. На думку тещі, її зять зануда. Та ще на вісім років старше за дружину. Зі Стасом Тетяна жила рік із лишком. Оформляти стосунки не поспішали. Стас — офіцер у відставці, роз лучений (дружина пішла до іншого), отримує солідну пенсію, має квартиру в столиці, добропорядний, руки ростуть, звідки треба і найголовніше — готує так, що пальчики оближеш. Тетяну з роботи завжди зустрічав чарівною вечерею.
Але якими стравами пригощати зятя, Тетяна не уявляла. — Не напружуйся! — заспокоював її Стас. — Я зумію догодити чоловікові Маші. А стане збухати, лишиться без їжі. Гості прилетіли, приїхали, зайшли до хати. Машка весело полізла цілувати матір зі Стасом, а зять сказав лише «Здрастуйте» і таким тоном і з такою мімікою, що Тетяні захотілося тицьнути в нього, перевірити — це людина чи робот. Сіли за стіл. — А на чому смажили кабачки?
— запитав зять, і почав нудно розголошувати про користь і шкоду різних сортів рослинної олії. — Ми дотримуємося сухого закону! — сказав Георгій, коли Стас запропонував по чарці коньяку, і почав міркувати про шкоду алкоголю. Ледве терпіли ці три дні, а коли Георгій з Машею поїхали — зітхнули вільно. Маша повернулася за два місяці. — Ну, його, цього зануду. З ним туга зелена: то не можна, це протипоказано, не прийнято. Пішла я від нього. Дядьку Стасе, зроби мені щось м’ясне. Прямо нудьгувала по м’ясу!