Зоя та Іра познайомилися у першому класі і з першого ж дня стали дружити. Їх називали близнючками, бо дівчатка завжди були разом, вони мали однаковий гардероб, вони навіть зачіски робили однакові. Через кілька років вони навіть рухалися і жестикулювали однаково. Після закінчення школи вони разом вступили до коледжу. Зоя там зустріла майбутнього чоловіка. — Подруго, як тобі мій наречений? — Запитувала Іру Зоя. — Зой, я схвалюю твій вибір. Кирило мачо та гарячий байкер. Він сильний чоловік, ти з ним зможеш бути тендітною принцесою. — Згодна, Іро. Мені в ньому це подобається. Кирило та Зоя одружилися. Іра була свідком.
Через рік відбулося весілля Іри. Але Зоя не змогла бути присутньою на весіллі і бути подружкою нареченої. — Подруго, як не вчасно ти зламала ногу. Я перенесу весілля, хочу, щоб ти обов’язково була присутня у ролі свідка, — говорила Іра. — Ти що, Ірочко? Не треба, я і так буду присутня, хоч на милицях. Сяду недалеко від тебе і спостерігатиму. — Ти точно не образишся? — Запитала Іра. — Як я можу ображатись? Це буде найщасливішим днем твого життя, а я зроблю все заради твого щастя. Через півроку Зоя заваrітніла. А в Іри з чоловіком не виходило. Вони і не засмучувалися, жили собі. Всі були щасливі, але незабаром все почало руйнуватися. Чоловік Зої почав піднімати на неї руку, а потім і почав пити. У такому стані він зовсім не контролював себе. Іра помітила у подруги синці. І ось одного разу Зоя з’явилася на порозі в Іри, з розбитою губою, з розсіченою бровою та сльо зами.
— Будь ласка, прийміть мене та сина. Я б до батьків пішла, просто у них двері дерев’яні, а у вас залізні. Іра, звісно, доnомогла Зої. А ось її чоловік не був радий цьому. Він і раніше недолюблював чоловіка Зої, і Зою ніколи не любив. — Тоді я піду до мами, ми вчотирьох не розмістимося в однушці. (St/QK) Іра порахувала чоловіка боягузом, подумала, він побоя вся. Зоя залишилася в Іри тиждень. За цей час чоловік Зої кілька раз прийшов, постояв біля дверей, закочував сkандал та йшов. Втретє вони вже покликали nоліцію. Зоя подала на роз лучення та переїхала до своїх батьків. З’явився чоловік Іри та почав збирати речі. — Знаєш, я ночував не в мами, а в своєї дівчини. Ми з нею зустрічаємося вже півроку. Ти і твоя nроблемна подруга мені набридли. Зрештою обидві подруги залишилися без чоловіків.