Єлизавета вийшла заміж раніше своєї старшої сестри. Бабуся постійно бу рчала, що це погана прикмета, мовляв, тепер Ганна залишиться у старих дівах. Єлизавета постійно жартувала, ніхто насправді не знав справжню причину такого швидкого заміжжя. Справа була в тому, що Ліза заваrітніла. Весілля відзначили по-простому, запросили тільки найближчих родичів та друзів. Ганна була рада заміжжю сестри і активно допомагала з приготуваннями для весілля. Незабаром Єлизавета народила дочку. Дитина була слабенька, їй було потрібна постійна увага, тому Ліза постійно була зайнята дитиною. Її чоловік був занадто молодий для шлюбу, не нагулявся хлопець, тому постійно пропадав з друзями. Сергій знаходив будь-який привід, щоб втекти від сімейних турбот, затримувався у друзів і в самих різних компаніях, навіть за роботу додатково брався, щоб вдома не сидіти. Єлизаветі ніхто з дитиною не допомагав. Коли дівчинка трошки підросла і пішла в дитячий сад, Ліза повернулася на роботу.
Їй стало значно важче, адже доводилося розриватися між роботою і дитиною. У Аліси було дуже слабке здоров’я. Коли Ліза заговорила про другу дитину, це лише погіршило відносини подружжя. Сергій висловився категорично проти. Він сказав, що Ліза і так ледве справляється, а до другої дитини вони не готові зовсім. Тоді між подружжям пробіг холодок, з часом вони все більше віддалялися один від одного. Потім взагалі вирішили пожити окремо. До того часу сестра Лізи переїхала назад у село, щоб пожити самостійно. Сестрі тоді було вже за тридцять. Ліза з дитиною поїхала до сестри, Ганна прийняла її з любов’ю і добродушністю. Останнім часом вона поставила на собі хрест, вирішивши, що заміж не вийде, перестала за собою стежити, розповніла. Коли в будинку з’явилася Ліза з дитиною, Ганна неначе ожила, вона знову стала за собою стежити.
З любов’ю займалася домом і господарством, племінницю вона сильно полюбила, часто за нею доглядала. Вся якось розквітла Ганна після переїзду сестри, тому не дивно, що до того часу на неї звернув увагу чоловік. Володимир давно придивлявся до добросовісної дівчини, а коли вона ще й поkращала, зважився на перший крок. Деякий час він за нею доглядав, а потім між ними зав’язалися стосунки. Незабаром вони стали готуватися до весілля. Як раз до того часу Сергій помирився з Єлизаветою і вирішив забрати її з дочкою назад у місто. Ганна сумувала, що доведеться роз лучитися з племінницею, але вирішила, що зможе заповнити її втрату власною дитиною.