Я і уявити не могла, що курортний роман може закінчитися чимось серйозним, поки під час відпочинку не зустріла місцевого хлопця. Він помітив мене першим і підійшов познайомитися. Решту днів відпустки ми провели удвох і попрощалися перед від’їздом. Я і не очікувала, що його почуття до мене виявляться настільки сильними, що він вирішить приїхати до мене. Так у мене почалися серйозні стосунки з людиною іншої національності і віри, але все це не завадило мені закохатися в нього. Я познайомила бойфренда з мамою. Вони відразу ж порозумілися. Кілька місяців ми жили разом і я бачила, як стрімко наші відносини розвиваються.
У якийсь момент мені сильно захотілося подарувати обранцеві дитину. Нічого поганого я в цьому не бачила, вік у мене такий, що потрібно поспішати з дітьми, є власна квартира, хороша робота. Залишилося умовити хлопця. Спочатку він сумнівався, адже дитина-відповідальний крок, але потім погодився. Вже через місяць я побачила дві смужки. Відразу ж після новин про вагітність, хлопець зробив пропозицію. Нашій радості не було меж. Подружки заздрили, мовляв, яка у нас романтична історія кохання. Перед важливим кроком мій іноземець захотів познайомити майбутню дружину в моїй особі з батьками.
До цього я ніколи не бачила їх, так що перед знайомством ноги тремт іли від хвилювання. На мій подив, його батьки прийняли нас дуже холодно, а коли дізналися, що їх син хоче одружитися на мені і що я вже вагітна, влаштували справжній скандал. Батько чоловіка виrнав мене з дому, а свого сина поставив перед вибором — або вони, або я. Дуже сподівалася, що наречений залишиться зі мною, адже незабаром повинен би нар одитися наш малюк. Але наступного дня він подзвонив і розлучився зі мною по телефону. Я не знаю, як жити далі після такої зр ади.