У мене в цю п’ятницю день народження, ювілей, 60 років виповнюється. Вирішила зібрати рідню, відсвяткувати. Покликала подруг, родичів, сина з сім’єю і сусідів. Всі були раді прийти, але не моя невістка; принаймні, я так зрозуміла. Подзвонила синові і запросила на день народження, і він вже хотів сказати, що приїдуть, як поряд пошепки Олена каже: — Ой, скажи, що ми подумаємо. Відразу не погоджуйся, може, потім передумаємо. Я це все почула, і мені стало дуже приkро, адже нічого nоганого я їй не зробила, а вона поводиться так некультурно. З Оленою відносини у нас нестабільні: то начебто все добре, то вона біситися через щось. Завжди уникає зустрічі зі мною; запрошую до мене, не приходить; внучку не відправляє погостювати, сина проти мене налаштовує. Я поняття не маю, до чого такі витівки.
Синові не хочу говорити, щоб свароk між ними не було. Так от, запросила я їх, а син тільки через день подзвонив і сказав, що приїдуть. Я зраділа, що побачу внучку. Всі гості вже були у мене на дачі і найостаннішими прийшли вони. Запізнилися на 2 години. Невістка поводилася так, ніби вона чимось краще за всіх інших гостей. Не говорила ні з ким, поводилася зарозуміло і намагалася якось мене зачепити. Я не хотіла надавати цьому значення, а навпаки, намагалася залагодити все між нами.
Сіла поруч з нею і почала цікавитися онукою, пропонувати щось зі столу. Пізніше, коли повинні були розрізати торт, я побачила, що зібралося багато посуду і сказала я невістці: — Олено, донечко, помий, будь ласка, посуд, щоб зараз торт розрізали. — Ні, я тут в гості прийшла, а не посуд мити. Іди своїм родичам скажи, нехай миють. Її відповідь зачепила мене до глибини душі, але я спробувала їй не показувати всього, що творилося всередині. Пішла і сама все помила в свій день народження. Коли вже гості йшли, то я покликала її і пояснила, що повела вона себе дуже негарно, і що всі гості почули, як вона зі мною розмовляє. Їй було наплювати, і просити вибачення вона зовсім не збиралася.