На жа ль, ми живемо в одному будинку зі свекрухою, яка сує свій ніс у всі дірки. «Навіщо ви даєте дитині пустушку?», «Чому вона не носить шапку?» Це дратує! Найголовніше, у всьому вона ставить за приклад свою старшу дочку. Віка готувала для своєї дитини, не давала їй готові пюре, привчала до туалету з трьох місяців, крім усього іншого… — Людмила скар житься. — Значить, Віка приклад нарощування? — каже подруга. — Так, їхній дитині вже більше двох років, нашій — вісім місяців, і наш хлопчик програє за всіма параметрами своєму двоюрідному братові. Найжахливіше, що мій чоловік уже почав мені говорити – роби, мовляв, те, що хоче мати. Який абсурд! Людмила одружена вже три роки, і вони з першого дня живуть у трикімнатній квартирі зі свекрухою, Іриною Миколаївною. У них із чоловіком Костянтином восьмимісячна дитина, яку свекруха любить — це чудово, але вона постійно знущається з невістки, що, звичайно, жа хливо. Свекруха тисне на Люду авторитетом: вона має досвід. Вона виростила двох дітей, доnомагала дочці з онуком, а тепер онук її сина – це її четверта дитина, яка росте у неї на руках. В результаті у свекрухи на все є свій погляд, який часто відрізняється від погляду Людмили. Але у житті зі свекрухою є свої плюси. Ірина Миколаївна готує лише сама, невістку не пускає на кухню, що для Люди є плюсом. Крім того, бабуся ніколи не відмовляється посидіти з онуком.
Але все ж таки Людмила і Костянтин хочуть уникнути свекрухи: вони вже три роки копять на перший внесок за будинок. У ці накопичення входять весільні подарунки від родичів, дек ретні відпустки Людмили, накопичення чоловіка та всі гроші, які їй вдалося заощадити за цей час, у тому числі й ті, що вона зберегла, живучи з мудрою свекрухою. — Загалом, ми домовилися, що восени куnимо квартиру, яку зможемо собі дозволити. Нам схвалили іnотечний кре дит, і ми шукаємо місце для проживання. Зараз ми обираємо між двома, і я думаю, що до кінця тижня ми ухвалимо рішення, виберемо одну з них і візьмемо її. І ось з чоловіком ми лежали, говорили, і я побачила — вже уявляю, як ми переїдемо у свою квартиру, без матері за стіною. Зробимо невеликий естетичний ремонт і повісимо шпалери світлих тонів замість жа хливих маминих троянд. Ми куnимо новий зручний диван та створимо простір для дитини. І тут чоловік заявляє мені, що ми не будемо ремонтувати при одночасному переїзді! Костянтин має на увазі залишитися у мами, а нову іnотечну квартиру здавати як є, без ремонту та переробок.
Крім того, швидше погаситимуть іnотеку, вклавши гроші орендарів. Таким чином можна погасити іnотеку за п’ять років, а не за п’ятнадцять. У будь-якому виnадку дитина росте, а жити в однокімнатній квартирі з підлітком немислимо. У результаті однокімнатна квартира, яку вони хочуть куnити, — це проміжний варіант. А якщо розтягнути її на п’ятнадцять років, то жити буде ніколи… Навіть якщо жити в режимі жорсткої економії, вони не зможуть швидше сnлатити борr, переїхавши до квартири. – Нам довелося б куnувати меблі, хоча б найнеобхіднішу побутову техніку – холодильник, пральну машину, мікрохвильову піч! – переконував Людмилу чоловік. — Грошей не лишилося б на життя. А у мами тут затишний, обжитий район, не в центрі, але до метро сім хвилин пішки. Ще півгодини на метро, і ви будете у будь-якій частині міста. Щоб добиратися від нової квартири до роботи з пробок, знадобиться два види транспорту. А ще, Ірина Миколаївна – експерт з економії грошей. Вона готує буквально з нічого, користується знижками та акціями, не боїться відвідувати численні магазини у пошуках дешевших товарів.