Я втратила свого чоловіка, будучи ще молодою: ми прожили в щасливому шлюбі трохи більше п’яти років, я дуже важко переносила втрату, мені навіть нікому було доnомогти з сином. Я вирішила знайти собі роботу, віддати сина в садок, щоб отримати можливість спокійно працювати. Йшли роки, а я і не збиралася влаштовувати своє особисте життя, я дуже любила свого чоловіка, і не хотіла бачити іншого чоловіка поруч з собою. Син виріс, відучився на інженера і знову повернувся в рідне місто, щоб не залишати мене одну.
Він знайшов роботу за фахом, отримував за це хороші гроші: я була рада, що у мене є така опора і підтримка. Одного разу, син прийшов з гарною новиною — він збирався одружитися, а я не хотіла влазити в його життя. Він познайомив мене з невісткою, вона мені сподобалася, була дуже яскравою, привабливою: зрозуміла, чому мій син вибрав її. Син не хотів залишати мене одну, тому вони стали жити зі мною: я не втручалася в їхні стосунkи, думала, що і так мій син багато чого робить для мене, ще й пови нен переживати, що наші відносини nогані.
Я закривала очі на багато що: якщо мені щось не подобалося, то я відразу говорила, але намагалася сказати так, щоб її не образити. Останнім часом я стала помічати, що вона багато часу проводить в Інтернеті, але спочатку не звернула уваги на це: думала, що просто зараз молодь така. І ось одного разу зайшла я на сайт знайомств, і просто прийшла в подив, коли побачила сторінку своєї невістки. Якраз вдома були тільки ми, син був на роботі, я показала їй цю сторінку і запитала, що все це означає? Вона сказала, що це не вона, хтось вкрав її фотографії, і відкрив сторінку, вона плакала і клялася, що це не вона, просила нічого не говорити чоловікові, а я тепер не знаю, що робити: вірити їй чи ні?