Моя дочка завжди відрізнялася запальним характером. У неї ніколи не було якихось постійних хобі, Олена весь час щось змінювала, одним і тим же довго не займалася, все кидала на півдорозі. Їй було вже 28, а вона ще шукала того самого… мені ж хотілося онуків, я вже не могла терпіти, але дочка особливо не поспішала. Зі школи ще вона дружила з Дмитром. Він був найкращим другом Оленки. Діма з Оленою постійно були разом, ніколи не роз лучалися. Я бачила, що Діма мою дочку любив, а та приймала його як хорошого друга.
Діма був для Олени плечем, на яке можна опертися в потрібний момент. Діма був поруч навіть коли Олена зустрічалася з якимись обдовбишами. Одного разу Олена потрапила в ава рію. Вона несильно постраждала, але все ж постраждала. Тоді вона подзвонила своєму тоді ще хлопцеві, щоб той заїхав за нею, але він навіть не відповів на дзвінок. Діма примчав після одного гудка, він привіз Оленку додому і залишив мені свій номер, «про всяк виnадок». — І чого ти чекаєш? Більше Діми тебе ніхто не полюбить. Твій паразит не спромігся навіть передзвонити.
Хіба це для тебе не знак? — наполягала я. (Ev / V) Олена ніколи на Діму не звертала уваги саме в ролі свого хлопця, а далі і чоловіка. Саме тому я здивувалася, коли вона заявила, що виходить заміж за нього. Тільки вже через рік Олена почала нити, що вона вийшла не заміж, а на пенсію, так як Діма поводиться саме як пенсіонер. Він не любить галасливі вечірки, не любить вечірні прогулянки і ненавидить подруг Олени. Олена збирається подати на роз лучення, тому що «їй не вистачає емоцій». Вибачте, вона вийшла заміж за флегматичного Діму і чекала, що в шлюбі він розкриється і перетвориться на людину-свято? Не знаю… я була іншої думки про розумові здібності дочки. Вона подала на роз лучення сама. Сама зібрала всі документи і віднесла куди треба. Діма дуже важко все це переніс, але він знав Олену все життя і навіть умовляти її не став.