У мене з моїм братом Андрієм було дуже важке дитинство. Наш батько kинув нашу матір, коли ми тільки народилися. Мама дуже важко перенесла розлу чення. Вона часто залишала нас вдома одних, а сама відправлялася в бар. Ми з братом працювали як могли. Іноді просили у сусідів продукти. Вони нам ніколи не відмовляли. Всі сусіди знали, що наша мати n’є, і не задавали зайвих питань. Коли я все ще вчилася в школі, Андрія забрали в ар мію. Відслуживши, він залишився жити в місті. Рік потому повідомив нам з мамою, що одружується. Ми дуже зраділи.
Тоді моя мати вирішила, що пора зав’язувати з таким способом життя. Вона перестала пити і знайшла роботу. Я почала жити з тіткою. Ми допомагали мамі як могли і підтримували її. Тоді мій брат запропонував нам переїхати до нього в місто. Я відмовилася. Мені подобалося жити з тіткою. І свого хлопця теж не хотілося кидати. А ось моя мама погодилася і переїхала до брата з дружиною. Ми часто зідзвонювалися з ними. Через кілька місяців я переїхала жити до свого нинішнього чоловіка. Моє особисте життя стало налагоджуватися. Але одного разу пізно вночі хтось постукав у двері. На порозі стояла моя мама і nлакала.
Як мені потім вдалося з’ясувати, вона не порозумілася з дружиною брата. Моя мама допомагала їм по дому, гуляла з онуками і готувала для них. А потім вона почала помічати, що дружина брата дивно поводиться. Її проводжав додому якийсь чоловік. Одного разу, моя мама застукала їх разом вдома. Моя мати тримати в тає мниці зра ди дружини брата не стала. Але на подив, коли розповіла все синові, він їй не повірив. Навпаки, сказав, що вона просто хоче їх посва рити. Тому виrнав її. Я запропонувала матері жити в нашій квартирі з чоловіком. А з братом ми більше не спілкуємося.