Мені дуже пощастило зі своєю свекрухою, вона дуже розуміюча і хороша жінка, і незважаючи на те, що я мала квартиру. Ми переїхали до свекрухи жити, бо мали nроблеми зі здо ров’ям. Кожен із нас мав свою кімнату, і ми думали, що коли син виросте, то житиме в окремій кімнаті. Але одного дня сестра моєї свекрухи прийшла і почала вимагати від моєї свекрухи квартиру, в обмін на свою однокімнатну. Моїй свекрусі квартира дісталася від її мами за те, що вона її доглядала і була з нею до кінця її життя. Але в один день, зателефонувала сестра свекрухи і сказала, що збирається до нас гості.
Ми накрили на стіл, чекали гостей, прийшла Валентина Михайлівна зі своєю ваrітною донькою та зятем. Вона відразу повідомила навіщо приїхала, і сказала, що поки ми питимемо чай, можна буде обміркувати це питання. А пропонувала Валентина Федорівна наступне, щоб ми перебралися в квартиру, яку здавали, моя свекруха нехай живе в їхній однокімнатній квартирі , а вони переїхали б у нашу трикімнатну. Після всього сказаного, ми зі свекрухою подивилися один на одного, округлили очі, ми були просто шоkовані від на хабства сестри свекрухи.
Моя свекруха, незважаючи на свій м’який характер, відповіла, що вона отримала свою квартиру цілком заслужено, тому що вона зі своєю дочкою жодного разу не прийшла дізнатися як мама і питала лише як довго чекати на її кончину. Сестра свекрухи показала своє невдоволення, демонстративно встала з-за столу, сказала дочці та зятю, щоб ті теж підвелися, і вони пішли. Після цього вона жодного разу не зателефонувала, тільки один раз прийшла до мене на роботу і сказала, щоб я вмовила свекруху заради її ваrітної дочки; я сказала, що нічого робити не збираюся, у відповідь отримала образи.