Ми з ним були знайомі зі школи, почали зустрічатися в університеті, де обоє навчалися. Жили в його однокімнатній квартирі, що дісталася бабусі. Дні були безтурботними та щасливими. Ми робили ремонт та збиралися одружитися. Все було бездоганно. Ось тільки дітей нам не виходило наро дити. Ми ходили ліkарями і чекали дива, адже сім’я без дитини — не цілісна. Але час минав, і нічого не змінювалося. Якось чоловік прийшовши додому, сказав, що премії більше не буде. Я не звернула на це уваги, але з часом зарплата зменшилася.
Я не стала його розпитувати і просто пропустила цю інформацію повз вуха. Проте щомісяця ситуація повторювалася, та й зарплати він почав менше приносити. Тоді я навіть не думала про те, що він бреше і обводить мене навколо пальця. Я не могла подумати, що він обма нює мене. У нашій сім’ї такого ніколи не було. Одного разу я поверталася додому через парк, а там чоловік гуляв із якоюсь жінкою та віз коляску. Я загубилася, відчула і втекла додому. Сльо зи накрили мене. »Дома дізнаюся, де і з ким був» — думала я. Вдома чоловік сказав, що після роботи зустрів знайому, поговорив та прийшов додому.
Я заспокоїлася, але через кілька днів їх знову побачила і вирішила підглянути за ними . Він поговорив із жінкою, лагідно торкнувся малюка, віддав конверт та пішов. Я зрозуміла, де була премія та зарплата чоловіка, і вирішила обговорити це з ним. Як виявилося, це був його племінник, і він допомагав їм фінансово. Брат мав nроблеми, а мені не казав, бо знав, що я буду проти таких витрат. Я зрозуміла, що мені треба бути м’якшою. А мій чоловік — розумник, що, незважаючи ні на що, допоміг невістці. Я рада, що знайшла сили відразу поговорити з чоловіком і не загострювати ситуацію. А зараз наша сім’я цілком щаслива: ми чекаємо на первістка.