Ми жили забезпечено, чоловік був підприємцем, а я архітектором. І ось наш син виріс, і ми відправили його вчитися за кордон в престижний ВУЗ на юриста. І начебто вже було у нас повно вільного часу з чоловіком, щоб проводити його разом. А він постійно пропадав на роботі. І завжди говорив: «Ну, робота у мене така, якщо я не зроблю, то ніхто за мене не виконає її» Я відчувала, що він віддалявся від мене. Але, як наївна дівчинка, вірила йому на слово. І ось одного разу біля порога нашого будинку з’явилася молода дівчина з двома немовлятами на руках.
Я її не відразу впізнала, а коли уважно розгледіла обличчя, то зрозуміла, що це колишня секретарка чоловіка. Я запросила її додому, і за чашкою гарячого чаю вона мені розповіла, що чоловік її обдурив і кинув. І що їй нікуди йти і нема від кого чекати допомоги. Рік тому вона звільнилася, я думала, що вона побралася, і так як готувалася до весілля — вирішила вийти з роботи. Та й всі так вважали. Виявилося, що мій чоловік запудрив їй мізки, пару раз затягнув в ліжkо, обіцяючи їй королівське життя.
Вона навіть заради нього повернула обручку нареченому. Але тут з’ясувалося, що вона ваrітна, а чоловік мій відмовився від неї. Дівчині допомагала з двійнятами її мати, але та поме рла місяць тому, а їй одній вже ніяк не впоратися. Я попросила домробітницю виділити для неї і дітей кімнату для гостей і сказала, що вона відтепер буде жити у нас. А чоловіка збиралася вигнати до всіх чортів. Він прийшов з роботи, побачив її з дітьми у нас і сказав, що ми йому остогидли, і що він переїжджає до kоханки. Я стала хрещеною мамою дітей, допомогла їх мамі знайти роботу, і ми найняли їм няню. Все у нас добре!