Моя сестра мала щасливу сім’ю. Вони мали двох дітей шкільного віку. Вони жили щасливо, мирно. Все було добре, доки чоловіка не звільнили з роботи. На роботі він якось почав суперечити директору, а коли той зажадав вибачень , він не став цього робити . У результаті його звільнили. Дружині він казав, що все на краще, все одно він працював там за коnійки і знайде роботу краще. Але замість того, щоб знайти нову роботу, він пішов у запій.
Спочатку моя сестра просто робила зауваження, умовляла, намагалася обдурити його, щоб він кинув пити і знайшов нову роботу, бо в них діти. Але він не хотів змінюватися. Якось він дуже сильно випив, і дружина просто зібрала його речі і виставила його за двері , забравши ключі. На вулиці було дуже холодно – але чоловік пішов. Діти звичайно ж розуміли, що батьки nосварилися і тато пішов із дому, але не ставили запитань. Якось моя сестра помітила, що молодшого сина немає вдома. І куртки теж не було . Вона занепокоїлася і пішла шукати його надвір.
Хлопчик сидів на лавці, і коли мати підійшла до нього, той сказав, що чекає на тата. Він сумними очима дивився на маму і казав , що батько не може потрапити додому, тому що у нього немає ключів. Тоді моя сестра заспокоїла сина і сказала, що коли тато повернеться, вона обов’язково відчинить двері і впустить його додому . Незабаром чоловік повернувся і запевнив, що більше ніколи не питиме і пообіцяв незабаром влаштуватися на роботу. Він зрозумів, що сім’я — найголовніше в його житті. Сестра, мабуть , вчинила правильно, але в глибині душі шkодувала, що так вчинила з батьком своїх дітей. Незабаром чоловік знайшов роботу та почав добре заробляти.