Одного разу пролунав дзвінок у двері, я відкрила і побачила дочку і внучку біля нашого порога. Я дуже здивувалася, що вони приїхали так несподівано, але потім, коли побачила величезну кількість речей і валізу, зрозуміла, що щось сталося. Справа в тому, що моя дочка кілька років тому вийшла заміж за дуже порядну, цілеспрямовану, добру і хорошу людину. Вони переїхали до столиці, купили квартиру і жили дуже щасливо. Коли у них народилася дочка, я часто відвідувала їх, допомагала. Допомагала їй так само свекруха. Словом, все було дуже добре. Ну ось раптом вона прийшла і каже мені, що розлу чається з чоловіком.
Сказати, що я була в աоці-нічого не сказати. Виявилося, вона в комп’ютері знайшла листування з колегою чоловіка. З цього листування стало зрозуміло, що вони давно зустрічаються і це далеко не ділові відносини. Чоловік спочатку виправдовувався, потім зовсім зви нуватив у тому, що вона залізла в його особистий простір. Потім виба чився, попросив дати йому ще один шанс. Але моя дочка ніяк не погодилася, просто зібрала речі і пішла від нього. Я спочатку порадила їй не приймати таких поспішних рішень, адже важко одній виховувати дочку.
Він чоловік і швидко знайде іншу, а їй одній буде дуже важко : нікому не потрібна жінка з дитиною. Але вона сказала, що вже подала на розлу чення і не збирається змінювати рішення. Нещодавно сталося ще дещо. Ми дізналися, що вона чекає другу дитину. Але Катя вирішила не говорити чоловікові про це до розлу чення. Я вважаю, що це неправильно. Можливо, Бог дає їм ще один шанс, щоб не руй нувати свою сім’ю. І ще : батько має право знати, що у нього буде ще одна дитина, тим більше, що дочка теж дуже сумує за батьком і весь день по всій квартирі шукає його. Моя дочка заборонила мені що-небудь говорити. Я зараз не знаю, як бути. Як ви вважаєте, потрібно сказати або все ж не варто втручатися?