Анастасії 63 роки. З чоловіком вона роз лучилася ще після народження першого та єдиного сина, Дениса. Ростити сина однією було складно, а іноді вона взагалі не просила когось іншого доглянути дитину, поки вона працювала, щоб забезпечити сина всім необхідним. Але все стало на свої місця, коли син виріс, вибився в люди, влаштувався працювати у банку. А потім взагалі невістку додому привів із матір’ю познайомити. За словами сусідів, дівчина була вихованою, розумною, та ще й красивою. Звали її Уляна. За її словами, у селі їй сподобалося.
Загалом, враження дівчина справила лише гарне. Настя завжди любила займатися вареннями та іншими заготовками. Дуже вона любила також городом займатися. Аж всю кухню банками обставила. А коли її питають, навіщо їй стільки консервацій, вона відповідає, мовляв, це синочку вона готує, а не собі. За її словами, вони в місті тільки й їдять ці хімікати, а ось узимку на селі, тільки її заготівлі все їдять. Ось, Настя вкотре зібралася до сина до столиці. Але не з порожніми ж руками їхати, зібрала три сумки з різносолами і вирушила на машині, до столиці. Після того як Денис з невісткою радісно зустріли Настю, сталося те, що шоkувало Настю.
Розвантажила вона сумки із заготовками, як раптом Денис роздратовано сказав: — Мам, ну, ти ж сама бачиш, що нам удвох місця мало, будинок у нас все ж таки студія, так ти ще огірки приносиш, які в будь-якому магазині купити можна. Ми вже не знаємо, куди їх подіти. Самі об’їлися, сусідам роздали, навіть довелося на смітник віднести кілька банок, там твої огірки швидко розлетілися. Ти не ображайся, але якщо так шкода врожай, то мало саджай. У цей час у Насті сльози навернулися. Гаразд, заготівлі, яку вона приготувала для сина, друзям роздали, з цим ще можна змиритися, але залишити їх бомжам… Це поранило пенсіонерку до глибини душі. Настя образилася, зібрала всі соління в Дениса та Уляни, обіцяла, що тепер вони від неї ні огірка не отримають; але подивимося, скільки її вистачить.