Це вже просто неможливо терпіти. Моя свекруха щодня приходить до нас із чоловіком додому. У мене таке почуття, що ще трохи – і вона просто переїде до нас жити. Вона просто не може дати нам крапельку свободи, щоб ми з чоловіком почали жити як дорослі люди без вічного нагляду мами. Я з чоловіком бою після весілля вирішили куnити квартиру. У мене були rроші від квартири бабусі, чоловік кілька років теж збирав rроші, у результаті нам на все вистачило. Ми з радістю переїхали до нової оселі, думали, що тепер у нас буде нове життя.
Тільки от свекруха псує всі враження. Жодне свято не минає без її нагляду. Вона може навіть прийти заздалегідь за кілька діб до свята та почати готувати квартиру до прийому гостей. Першого дня обов’язкове прибирання у всьому будинку під її командуванням. Надвечір вона втомлюється, тож ночує в нас. На другий день вона тягне мене до магазину, але сама вибирає, що саме з їжі треба куnити до святкового столу. Мене вона бере просто як додаткові вільні руки для пакетів. Потім вона готує знову до пізньої ночі і залишається на ночівлю.
І так на третій день від початку свята. Так свекруха практично живе у нас. Я вже намагалася говорити чоловікові прямо, що це мене напружує. Навіть дратує те, що я у своєму будинку не можу себе повноцінною господаркою відчути. А коли я говорю свекрусі, що не треба в нас забиратися, я сама все зроблю, то вона просто сміється мені в обличчя і каже, що без її доnомоги я нічого не можу. Говорити на цю тему із самою свекрухою – теж марна справа. Вона відповідає, що старша і сама знає, як буде правильніше. Я розумію, що вона намагається заради нас, але в якихось моментах це буває надто.