Я завжди знала, що не буває добрих свекрух. Однак у глибині душі сподівалася, що мені таки пощастить із нею. Але даремно я сподівалася, бо мені трапилася така свекруха, яка перетворила моє життя на пекло. Коли ми з чоловіком познайомилися, я зустрічалася з колишнім хлопцем. Вийшло так, що деякий час я спілкувалася з обома водночас. Я знала, що це неправильно, але мені потрібно було визначитись. Зрештою я зупинила свій вибір на чоловікові, по «зальоту» так би мовити. Новина про ваrітність привела мене в шок, тому що я не була впевнена на всі 100 відсотків від кого саме ця дитина.
Проте все ж таки розрахувала, і зрештою зрозуміла, що дитина від чоловіка. Тоді і я переїхала жити з чоловіком та його мамою. Вона мені ще з порога заявила, що по «зальоту» виходити заміж це огидно. Лаяла вона мене за все, що тільки можна. Нічого в мені не влаштовувало, і вона всіляко показувала, як сильно мене ненавидить. Чоловік мій не захищав мене, що дуже ображало мене. Він слухав, як мама каже, що я не вмію ні гладити, ні готувати, ні прибирати, і мовчав. Їх не бентежив той факт, що я ваrітна, і мені дуже важко рухатися. Заслужений відпочинок настав у nологовому будинkу. П’ять днів я відпочивала від свекрухи, її закидів та незадоволеного обличчя.
Ці п’ять днів були для мене ковтком свіжого повітря, але нас із сином все ж таки виписали. Ми повернулися додому, і я думала, що може з народ женням онука серце свекрухи розтане. Я знову дарма сподівалася! Тепер вона до всіх моїх мінусів додала те, що я не вмію стежити за сином. Мені це набридло, і я сказала, що вона може доnомогти мені з онуком. І тут сталося те, що не дає мені спати вже котрий день. Вона сказала, що дуже сумнівається у спорідненості з цією дитиною, і що треба ще перевірити, чи онук він їй чи ні. На цьому вона не заспокоїлася і вранці завела таку саму розмову із сином. Сказала, що йому слід зробити тест і перевірити, чи це рідний син чи ні. Я, щиро кажучи, трошки боюся. Адже я ще й до заміжжя не була впевнена на сто відсотків, і тепер ця думка приводить мене в тремтіння.