Я працюю у продуктовому магазині. Якось зі мною сталася ситуація, після якого я не знала, нашкодила чи все ж таки доnомогла маленькій дівчинці. Того дня було дуже холодно та дощово. Я мала закрити магазин через півгодини і думала, як дійти додому в босоніжках і сарафані. Раптом двері відчинила маленька дівчинка, яка мала дуже сумні очі. Вона попросила залишитися в магазині та трохи зігрітися. Я, звичайно, пустила її. Наступного дня дівчинка знову прийшла до магазину з таким самим проханням. Я вже почала турбуватися і спитала, як її звуть і чому вона не йде додому.
Вона розповіла мені, що її звуть Юля, і нещодавно у неї наро дилася сестричка. Мама почала займатися тільки сестрою і не бачить, як старші брати ображають її. Ще мені здалося, що дівчинка голодна. Я пригостила її молоком та булочкою, і вона стала із задоволенням їсти. Вона також розповіла, що не ходить до садка чи школи, щоб хоч так втекти від шкідливих братів. Мені стало не по собі, і я подумала повідомити про це мою знайому, яка працювала в поліції. Наступного дня моя знайома прийшла в магазин, щоб застати дівчинку і піти разом з нею розбиратися, що там у них вдома твориться. Юля знову прийшла до мене, і вони покинули магазин. Після цього Юля кілька днів не приходила.
Я думала, що, мабуть, трапилося щось недобре, і дівчинку забрали орrани опіки. Я звинувачувала себе і з нетерпінням чекала на її появу. Через кілька днів вона таки прийшла разом із незнайомою мені жінкою. Вона представилася як мати Юлі, і я подумала, що вона прийшла розбиратися зі мною. Проте я помилялася. Мати стала мені дякувати, що я не виявила байдужість і почула її дочку. Вона розповіла, що Юля не казала їм, що брати її кривдять, а просто виходила з дому. А молодша донька дуже неспокійна та вимотує всі сили матері. Тільки після приходу моєї знайомої вони посварили братів, і всі діти помирилися. Я дуже зра діла, що не нашкодила дівчинці, а навпаки, доnомогла.