Коли я тільки познайомилася з Сергієм, він на першому побаченні мені сказав про те, що вже був одружений і має дітей від першого шлюбу. Мені тоді це не здавалося великою проблемою, бо я його полюбила з першого погляду. Сергій був високим симпатичним хлопцем. Те, що був на сім років старший за мене, теж мене влаштовувало. Після недовгого часу ми побралися. Жити стали у моїй квартирі. Вирішили здавати його квартиру і жити у моїй: так було зручніше. Ми дуже любили одне одного. Постійно ходили на побачення, кіно, вечеряли завжди разом.
Їхали відпочивати, не часто, звичайно, але раз на рік обов’язково. Все було добре до одного моменту. Першій дружині чоловіка знадобилася термінова операція. Реабілітаційний період був тривалим. Тоді вирішило, щоб його діти переїхали до нас. У чоловіка два сини, їм 7 та 5 років. Я з перших днів не змогла порозумітися з ними. Коли чоловік був удома, поводилися вони як янголятки, а коли були зі мною наодинці — творили жах. Коли я чоловікові говорила, які вони у його відсутності, він мені не вірив. Так і мешкали у мене 3 місяці. Наразі йде вже четвертий. Перша дружина забрати назад дітей поки не може, йдеться про якісь санаторії. Мені зараз 29, я почуваюся у власній квартирі домробітницею.
Я маю їм готувати, прибирати за ними, займатися зі старшим сином уроками. Але це не все. Я недавно і випадково дізналася про те, що мій чоловік доnомагає колишній дружині фі нансово. Окрім аліментів, які він nлатить, не знаю за що – якщо діти живуть у нас – так ще й окремо доnомагає їй. Безкоштовно живе у мене, я стежу за його дітьми, ще й це. Після таких новин ми nосварилися. Нещодавно я дізналася, що ваrітна. Чоловік не радів, коли дізнався про це. Навіть сказав мені, що не час зараз. Мені страաенно приkро. Від мене дитину не хоче, але її дітей я вирощувати мушу. На вашу думку, це нормально? Як мені вчинити?