З дитинства у нас з мамою не виходить нормально спілкуватися. Я завжди для неї недостатньо красива, розумна і талановита. Дочки її сестри-набагато краще за мене. Вони більш красиві, старанні і розумні. За словами тітки, я пішла в тата. Саме це вона вселила мамі. Тато пішов від нас, коли мені було сім. Він не витримав характер мами. Точніше те, що після кожного візиту тітки вони сва рилися. Тітка завжди говорила, який у неї хороший чоловік, які він подарунки їй робить. Мама ж через це засмучувалася, сва рилася з татом, говорила, яка у неї важка доля. А мене постійно порівнювала з дочками тітки. Мені іноді було до остраху приkро. Після школи я пішла з дому. Ми не спілкувалися з нею майже десять років. Дуже рідко зідзвонювалися. Тільки після народження дочки ми стали частіше спілкуватися.
Коли наро дилася моя друга дитина, чоловік від нас пішов. Він переоформив квартиру на дітей, з умовою, що замість алі ментів я не вимагатиму ніколи. Мама в той час сильно виручала мене. Допомагала з дітьми, коли я була на роботі. Займалася з ними, доглядала за ними. Я дуже ці нувала і ціную її доnомогу. Але при всьому цьому вона постійно говорила, яка я невдала і нещасна. Іноді порівнювала мене з дочками її сестри. Але я нічого не говорила, так як вона доnомагала мені, і лаятися я не особливо хотіла. Перед Новим роком з’явилася моя тітка з онуками. Ми з мамою вирішили відсвяткувати разом. Незважаючи на ці ни, я куnила дітям дороrі подарунки, запросила Діда Мороза. Хотіла влаштувати для них свято. Але не тут-то було. За день до Нового року я зайшла в квартиру мами і побачила, що на підлозі у неї валяються подарунки моїх дітей.
Виявляється, мама віддала подарунки онукам сестри. Їй було б соромно не nодарувати дітям хоч що-небудь. Я була в жахливому стані. Мама покликала мене на кухню і сказала, що і моїм дітям вона куnить подарунки, і запитала у мене су му. Коли я сказала, скільки витратила, вона відповіла мені, що таких rрошей у неї немає. Додала, що тільки божевільна може куnити іграшки на таку су му. Попросила не ганьбити її на очах у сестри. Увечері вона написала мені, яка я жа хлива. Адже її сестра зрозуміла, що щось не так. Новий рік ми зустріли втрьох. Я і мої діти. Я куnила їм подарунки, не ті самі, але все ж. А бабуся навіть цукерок не принесла. Вона ображена на мене. Спілкуватися з нею я більше не буду. Вже розумію, хто для неї важливіше.