Мій хлопець вирішив познайомити мене зі своєю мамою. Вона пригостила нас французькими коржиками і подала чай. Вона розповіла, що куnила цукерки для нашого приїзду, але вони їй дуже сподобалися, і вона все з’їла. …З моїм хлопцем у нас дуже добрі стосунkи, ми зустрічалися майже півроку. Нещодавно він зробив мені пропозицію, і я дала свою згоду. Ми вирішили одружитися. Мої батьки живуть в іншій країні і я не мала можливості познайомити мого обранця з ними. Його мама жила сама, чоловік покинув її, коли син був ще маленьким.
Мій наречений не спілкувався з батьком; він не хотів бачитися з ним, хоч і батько не горів від бажання бачити сина. Він мені казав, що мати дуже хоче познайомитись зі мною. Вона виявилася дуже приємною та милою – і запросила мене до кімнати. Мати мого майбутнього нареченого була дуже уважна до мене і слухала всі мої розповіді. Я говорила про моїх батьків, про себе. І раптом наша розмова перервалася, бо ми почули звук із кухні: там кипів чайник. Ось тоді й ми почали наше чаювання, під час якого вона сказала про цукерки та коржики. Мій наречений червонів. Потім він мені пояснив, що його мама — ласун. Вона дуже любила солодке та постійно їла шоколадки, цукерки тощо.
Коли вона була маленька, батьки стали турбуватися за неї. Бувало, що вони ховали солодощі, але його мати знаходила. Солодощів вже не було — і ми їли ці французькі коржики з чаєм. Раптом мій наречений вийшов із дому і сказав, що невдовзі повернеться. За півгодини він увійшов і поставив на стіл великий пакет із цукерками. Побачивши вміст пакету, вона дуже зраділа як дитина. За десять хвилин і ці цукерки закінчилися. Якщо чесно, вона мені дуже сподобалося, незважаючи на те, що ні я, ні мій наречений не з’їли жодної цукерки. Кажуть, люди, які люблять солодке, за природою добрі та м’які. Але це покаже час.