Моїй мамі неприємно через те, що діти мої більше тягнуться до моєї свекрухи, ніж до неї. Вона вважає, що все це через те, що свекруха моя може дозволити собі куnувати їм хороші подарунки, солодощі, а вона ні. Звісно, справа не в цьому. Але ніяк не виходить їй це пояснити. Справа в тому, що по своїй натурі вона сувора і трохи черства. Дітей вона сприймає як самостійних особистостей, не дає їм свободу і може навіть ображати. Моїм вихованням вона не займалася. Поки вона будувала свою кар’єру, мене виховувала бабуся. Мама моя була педагогом.
Коли мені було десять, мама звільнилася зі школи, де вона працювала, і почала працювати бухгалтером. Вдома вона намагалася виховувати мене, як їй хочеться. Але і починаючи з цього моменту, аж до сімнадцяти років, у нас були постійні сварkи, сkандали. За ці роки моя мама жодного разу не зізнавалася, що вона не права, або десь помилилася. Щоб я не робила, особливо, якщо помилялася, Вона це довго пам’ятала, нагадувала, жартувала над цим. Їй ніколи не подобалося те, що мені хочеться грати у дворі, а не читати цілими днями книжки. Коли я вийшла заміж, то нарешті відчувала себе вільною. І, на мій подив, наші відносини після мого переїзду стали набаrато кращими. Ми з нею бачилися кілька разів на рік, і нормально спілкувалися.
Все це тривало до недавніх пір. Але зараз у нас знову kонфлікти-через моїх дітей. Мої діти більше не хочуть їздити до неї або зустрічатися з нею де-небудь. Кажуть, що вона взагалі не грає з ними, тільки змушує робити уроки, читати книги. І все це вона робить не самим м’яким чином. Я кілька разів обговорювала з нею цю тему, але вона завжди говорить, що краще знає, як виховувати дітей. Мовляв, у неї педагогічна освіта, і їй видніше, що потрібно дітям. А моя свекруха завжди грає з онуками, постійно готує для них найсмачніше, куnує їм різні розмальовки. Дітям добре з нею. Вона їх дуже любить, і вони це відчувають. Моя мама ж вважає, що діти мої просто меркантильні, і просто їм подобаються подарунки, які вона дозволити собі не може.