Я можу пишатися своїм сином. Він прекрасний хлопець. Він вже дорослий. Йому 30 років. Він моя опора. Він мій друг. Він дуже розумний. Отримав гарну освіту і тепер у нього свій бізнес, який процвітає. Він добре заробляє. Коли син сказав, що хоче познайомити мене з обраницею, я дуже зраділа. Пора створювати сім’ю. Вранці він сказав, що ввечері познайомить мене з нареченою. Я цілий день готувалася. І так переживала. З першого погляду вона мені сподобалася. Вона мені здалася хорошою, доброю, вихованою дівчиною.
Але час розставляє все на свої місця. Коли мій син запитав мою думку, я сказала: «час покаже». Він подивився на мене неоднозначно і посміхнувся. Моя сусідка зустріла їх в магазині ювелірних виробів і потім мені розповіла, що ця нахабна дівчина наполегливо натякала на подарунок. І річ, яку вона хотіла, коштувала ціле багатство. Я знала, що син два дні тому подарував їй дороrе кільце. І ось, яка вона вимоглива, примхлива. Але вирішила нічого не говорити синові. Я бачу, що син дуже любить цю особу, і готовий виконувати всі її капризи, аби вона посміхалася і була задоволена. Мені так боляче усвідомлювати, що мого сина використовують.
Я впевнена, вона не любить мого сина. Як йому не пощастило з обраницею. Ну і невістка попалася мені. А мій син обожнює її. Я хотіла поговорити з сином, але думаю, він мене не зрозуміє. Їй потрібні тільки rроші, я сама чула її телефонну розмову з подругою. Мій син по вуха заkоханий в неї. Друзі натякнули, але він не вірить нікому. З іншого боку не хочу, щоб син страждав від розчарування. Моє серце не витримає. Він такий щасливий поруч з нею. Я мати, і не можу залишити свого сина в лещатах цієї ошуканки. Не знаю, як захистити сина, як йому доnомогти. І як же мені бути?