Коли татко зателефонував доньці, я вже зрозуміла, що щось не так. Вони вже років 15 майже спілкувалися. Були рідкісні зустрічі, дзвінки у свята, але такого, щоб він сам зателефонував і сказав, що треба зустрітися, не було, — розповідає 46-річна Лариса. 14 років тому її чоловік, Іван, пішов із сім’ї, залишивши Ларису одну з 6-річною донькою. Після цього чоловік майже не спілкувався ні з дружиною, ні з донькою, що, звісно, важливіше. Так, він платив аліменти, але вони були просто кумедними. Навіть у суперскромному бюджеті Лариси з донькою ці коnійки не змінювали погоди.
— Тато пішов до іншої феєчки, — так пояснювала Лариса доньці відхід батька, і хоч вони обидві знали, що фей не існує, але їм було легше вірити в це, ніж у те, що батько їх просто проміняв на жінку помолодше і погарніше. Насті було вже 20. Вона навчалася на третьому курсі університету. Життя було не найбарвистішим, але вони справлялося. Навчалася на бюджеті, мати працювала, Настя шукала підробіток, щоб доnомогти мамі. Тут з’являється батько з вимогою звільнити квартиру.
Коли Іван йшов, він залишив свою квартиру дружині та дитині, а сам спочатку винаймав, а потім куnив собі скромну квартирку. Всі ці роки Лариса з Настею жили на пташиних правах, але й подітися їм не було куди. Тепер батько вимагає визволити квартиру. – Ти вже доросла дівчина. Я весь час вам доnомагав, так що до мене не може бути претензій. Іван забезпечив свою сім’ю дахом над головою, що значно важливіше за гроші та прогулянки, яких не було. Він зараз залишає не скривджену 6-річну дитину, а 20-річну цілком самостійну дівчину. Але з іншого боку, хіба це нормально виганяти свою дитину зі свого ж будинку, чи їй 20, 40 чи 6?